УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції - Чорнобук В.І. Справа № 22ц-6211 /2009р.

Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія -27

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року     м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської

області в складі:

головуючого судді     - Дерев'янка О.Г.

суддів     - Черненкової Л.А., Каратаєвої Л.О.

при секретарі     - Горобець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Приватного підприємства

«Ферія» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2009 року

про забезпечення позову у цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства

комерційний банк «Приватбанк»  до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське

Фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2,

приватного    підприємства   «Ферія»,    ОСОБА_3       про       стягнення

заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

04.06.2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 2006-338 від 13.12.2006 року 38 800, 27 доларів США та солідарно 200 грн., посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 уклала кредитний договір і отримала кредит у розмірі 37 000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.12.2009 року, але свої зобов'язання належним чином не виконує. Інші відповідачі є поручителями за вказаним кредитним договором.

Того ж дня позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій , чпросив зокрема накласти арешт на майно (кошти), що належить приватному підприємству «Ферія» та знаходиться у нього або інших осіб. Також в цій заяві заявлені вимоги щодо арешту майна і грошових коштів інших відповідачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2009 року накладено арешт на все майно, що належить відповідачу Приватне Підприємство «Ферія» в межах заявлених позовних вимог у розмірі 38832, 76 дол. США: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.  Чичерина, 108/108, інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача за зазначеною адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача, мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ПП «Ферія» ставить питання про скасування ухвали суду та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові

 кошти, що обліковуються на рахунках ПП «Ферія», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: п.п.3, 4 ст.152 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити  з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

Суддя ж, постановляючи ухвалу від 05 червня 2009 року і мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, але не навів міркувань в обґрунтування такого висновку, як і не навів міркувань щодо використання такого засобу, як арешт на неконкретне майно та грошові кошти не вказавши, що це за майно, підстави його належності відповідачу і на яких рахунках відповідача знаходяться грошові кошти.

Окрім того, в заяві про забезпечення позову позивач вказував на необхідність забезпечення позовних вимог застосувавши такий захід, як накладення арешту на майно і грошові кошти усіх відповідачів, але в оскаржуваній ухвалі, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вказано лише щодо одного відповідача ПП «Ферія», то незрозуміло чи заява задоволена частково та в арешті майна і грошових коштів інших відповідачів відмовлено, чи як вказано в апеляційній скарзі є ще ухвали за цією справою про забезпечення позову, тоді чи не порушена співмірність заявлених позовних вимог їх забезпеченості майном відповідачів.

Згідно до вимог ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.4, де вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

У порушення ст. 153 ЦПК України п.3, - суддя не витребував необхідні докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а саме наявність договору застави майна № 2006-338 від 13 грудня 2006 року між ПП «Ферія» та З AT КБ «Приватбанк» щодо спірного кредитного договору та що виключає необхідність у забезпеченні позову.

В Україні національною валютою є гривня, тому ціна позову повинна бути зазначена у національній валюті або якщо договірні відносини відбулися в іншій іноземній валюті то ціна позову розраховується з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України. Тому неправильно в оскаржуваній ухвалі зазначено задоволення клопотання в межах позову, який розрахований в іноземній валюті.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст. 151, 152 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові кошти, що обліковуються на рахунках ПП «Ферія» .

 Керуючись ст.ст. 304, 307, п.2 ч.1  ст.312,   ч.1   ст.218   ЦПК  України,   судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ферія»    задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2009 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову в частині вимог про накладення арешту на майно (кошти), що належить приватному підприємству «Ферія».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.