АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія -27     Доповідач - Черненкова Л.А.

Справа № 22ц-6212/2009р.     Головуючий в 1-й інстанції - Чорнобук В.І.,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 листопада 2009 року     м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді     - Дерев'янка О.Г.

суддів     - Черненкової Л.А., Каратаєвої Л.О.

при секретарі     - Горобець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2009 року у цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості,   -

встановила:

04.06.2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 0708/26/1 від 16.08.2007 року у розмірі 1 028 976, 11 грн. та судові витрати і солідарно 200 грн. з відповідачів, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір і отримав кредит у розмірі 900 000 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.08.2014 року, але свої зобов'язання належним чином не виконує. Інші відповідачі є поручителями за вказаним кредитним договором.

Того ж дня позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зокрема накласти арешт на майно (кошти), що належить ОСОБА_1 та знаходиться у нього або інших осіб. Також в цій заяві заявлені вимоги щодо арешту майна і грошових коштів інших відповідачів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2009 року накладено арешт на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_1 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 480 924 414, 66 гривень: нерухоме майно, що знаходиться за

 адресою: АДРЕСА_1; інше рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача за зазначеною адресою, грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача, мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу судді слід скасувати за наступними підставами.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.

Суддя ж, постановляючи ухвалу від 09 червня 2009 року і мотивуючи тим, що невжиття таких заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, але не навів міркувань в обґрунтування такого висновку, як і не навів міркувань щодо використання такого засобу, як арешт на майно та грошові кошти не вказавши, що це за майно та на якій підставі належить відповідачу і на яких рахунках відповідача знаходяться грошові кошти.

Окрім того, в заяві про забезпечення позову позивач вказував на необхідність забезпечення позовних вимог, застосувавши такий захід, як накладення арешту на майно і грошові кошти усіх відповідачів, але в оскаржуваній ухвалі, якою задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вказано лише щодо одного відповідача ОСОБА_1, то незрозуміло чи заява задоволена частково та в арешті майна і грошових коштів інших відповідачів відмовлено та на якій підставі, чи не порушена співмірність заявлених позовних вимог їх забезпеченості майном відповідачів.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, але позовні вимоги на суму у розмірі 1 028 976, 11 грн., а суддя в ухвалі забезпечує позов на суму у розмірі 480 924 414, 66 грн.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.4, де вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець та обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У порушення ст. 153 ЦПК України п.3, - суддя не витребував необхідні докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Судовою колегією встановлено, що відкрито провадження у справі ухвалою судді Сарненського районного суду Рівненської області від 24.04.2009 року за спором між тими

 ж сторонами і щодо одного і того ж кредитного договору та за ухвалою цього суду про накладення арешту на майно відповідачів відкрито виконавче провадження згідно постанови головного державного виконавця ВДВС Сарненського районного управління юстиції від 19.05.2009 року.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала судді Жовтневого району м. Дніпропетровська про забезпечення позову від 09.06.2009 року постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст. 151, 152 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_1

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу     ОСОБА_1   задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2009 року скасувати.

Відмовити закритому акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні клопотання щодо забезпечення позову відносно ОСОБА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.