УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головуючий у 1 інстанції - Мельниченко С.П.
Справа № 22ц-775/2010р. Доповідач - Черненкова Л.А.
Категорія -19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської
області в складі:
головуючого судді - Гайдук В.І.
суддів - Черненкової Л.А., Красвітної Т.П.
при секретарі - Лещинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного
товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суд>
Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року про забезпечення позову у цивільній
справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого
підприємства «Інверса» до приватного нотаріуса Новомосковського нотаріального округ
ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-кіпрськоі
фірми з іноземними інвестиціями «Байп Ко., ЛТД», акціонерного товариства закритого тип;у
«Гірський клуб», закритого акціонерного товариства комерційного банку «Кредит Дніпро»
про визнання дій незаконними та стягнення упущеної вигоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ «НВП «Інверс» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою та просив постановити рішення, яким визнати незаконними дії приватного нотаріуса ОСОБА_2 та стягнути з відповідачів солідарно упущену вигоду в розмірі 559157, 75 грн., посилаючись на те, що відповідач приватний нотаріус ОСОБА_2 20.11.2004 року нотаріально посвідчила договір про задоволення вимог іпотекодержателя в результаті чого надала юридичної вірогідності умовам договору, що суперечить законодавству, не забезпечила чіткого викладення його умов та допустила розпорядження майном позивача - цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Маяк», іншими відповідачами без дозволу або згоди власника, чим спричинено збитки позивачу у вигляді упущеної вигоди внаслідок неможливості одержувати доходи від свого рухомого майна.
У судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на грошові кошти, що належить ЗАТ КБ Кредит Дніпро в розмірі 559157, 75 грн. з метою забезпечення подальшого виконання рішення суду.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року накладено арешт на грошові кошти, які належать відповідачу ЗАТ КБ «Кредит Дніпро» в межах суми позову в розмірі 559 157, 75 гривень.
В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ( ЗАТ КБ «Кредит Дніпро» 16 липня 2009 року змінило назву на публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію та довідка Держкомстату України та є правонаступником прав та обов'язків закритого акціонерного товариства комерційного банку «Кредит-Дніпро») ставить питання про скасування ухвали суду про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 26 листопада 2009 року і мотивуючи тим, що не накладення арешту на грошові кошти ЗАТ КБ «Кредит Дніпро» може утруднити виконання рішення суду, але не навів міркувань в обґрунтування такого висновку, як і не навів міркувань щодо використання такого засобу, як арешт на грошові кошти, не вказавши, на яких рахунках відповідача знаходяться грошові кошти.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, а при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен також відповідно до вимог ч. 4 ст. 153 ЦПК України з метою запобігання зловживання забезпеченням позову обговорити можливість внесення застави, достатньої для такого запобігання, чого зроблено не було.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.4, де вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпеченню позову у цивільній справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спір виник між юридичними особами, який підлягає розгляду у господарському суді.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст. 151, 152 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з постановлениям ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти ЗАТ КБ «Кредит Дніпро» .
Керуючись ст.ст. 304, 307, п.2 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» задовольнити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року скасувати.
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Інверса» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.