Справа №22ц22070/09     Головуючий у 1-й інстанції

Категорія № 57 (1)     Бутенко М.В.

Доповідач Турік В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 рок колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого-судді Савіної Г.О.

Суддів Турік В.П., Братіщевої Л.А.

При секретарі Євтодій К.С.

за участю позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 10 червня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення суми авансу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

Встановила:

12.01.2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми авансу, посилаючись на те, що 12.08.2008 року між нею та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж домоволодіння і земельної ділянки. Між ними було укладено договір задатку. Згідно договору відповідач отримала від неї 14550 грн. Купівлю-продажу будинку зобов*язались провести до 01.12.2008 року. Строк виконання договору сплив. На її неодноразові вимоги продати об*єкти нерухомості або повернути завдаток відповідач відмовляє. Зі змістом ст..570 ЦК України вважає, що передана сума відповідачу є не завдатком, а авансом. Просила суд стягнути на її користь аванс 14550 грн. витрати на правову допомогу 1500 грн., судовий збір 145,50 грн. та сплачену суму на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.

ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_2 просила відкласти оформлення договору купівлі-продажу будинку до 01.12.2008 року у зв*язку з тим, що у неї не було грошей на купівлю будинку. їй треба було продати квартиру. Але 01.12.2008 року вона квартиру свою не продала. ОСОБА_2 не купила у неї будинок тому, що у неї не було грошей, а не тому, що вона їй відмовляла. Вважає, що договір купівлі-продажу будинку не був оформлений з вини відповідачки, вона втратила покупців, які могли б купити будинок за ті ж гроші, але зразу. Все це їй завдало моральних страждань,тому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 10 червня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму авансу 14 550 грн. та судові витрати 675 грн. і 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи. В решті задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, оскільки воно не відповідає обставинам справи та при його ухваленні суд порушив   норми   матеріального   права.   Вважає,   що   суд   неправильно   послався   на ст.ст.215,216,220,570,571,547 ЦК України та дійшов висновку, що позивачем надана сума 14 450 грн. є авансом, а не завдатком.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами 21 серпня 2008 року була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж домоволодіння з земельною ділянкою за адресою м.Кривий Ріг, вул.Баумана,18 і у зв*язку з чим позивач передала відповідачу як вказано в договорі, завдаток в сумі 14 550 грн.(а.с.7).

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов*язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та відмовляючи в зустрічному позові ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторони домовилися укласти договір купівлі-продажу, який сторонами укладено не було, а тому передана позивачем сума у розмірі 14 450 гривень не може бути визнана завдатком, а є авансом.

З урахуванням викладеного, позивач має право на повернення суми авансу в сумі 14 550 грн.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення зазначених коштів з відповідача ОСОБА_4

Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що 31.08.2008 року між ОСОБА_2 та нею, ОСОБА_4 був укладений договір саме завдатку і передані гроші від ОСОБА_2 не можуть бути визнані авансом, є безпідставними та не спростовують висновків суду.

На думку колегії суддів, вирішуючи даний спір суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час, як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, тому апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В іншій частині рішення не оскаржено.

Керуючись ст.ст.303,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 10 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.