Справа № 22ц-7550/2009 Головуючий у 1 інстанції Мірута О.А.
Категорія - 57 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С.,
суддів Ігнатової Л.Є., Рецебуринського Ю.Й.,
при секретарі Шатун Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.10.2008 року він звернувся до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька з заявою про проведення перевірки автосалону «Автоінвестстрой -Донецьк» за ст. 212 КК України.
Листом за № 17202/10/2672 від 03.10.2008 року ДПА в Донецькій області йому було повідомлено, що в зв»язку з закінченням строків давнини притягання до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України згідно вимог ч. 1 ст. 49 КК України перевірка проводитися не буде.
Вважає, що таким чином Голова ДПА визнав, що в діях співробітників автосалону є склад злочину.
23.10.2008 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ШІ АО «Автоінвестстрой-Донецьк» на підставі ст.6 п.2 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Вважає, що ці два документа суперечать один одному.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18.11.2008 року зазначена постанова ДПІ у Калінінському районі м. Донецька скасована та зроблений висновок про неповноту, передчасність та необґрунтованість прийнятого рішення, наявність порушень вимог ст. 97 КПК України в частині порушення строку розгляду.
Вважає, що прокуратура Калінінського району м. Донецька грубо порушила вимоги п.п.2, З ст. 30, ст. 29 Закону України « Про прокуратуру» та ст., ст. 22, 23 КПК України, оскільки своєю бездіяльністю та неналежним контролем та наглядом за виконанням законів органами дізнання, що передбачено ст. 227 КПК України по його справі має місце тяганина і він на протязі двох років не може вирішити проблему відносно придбаного ним автомобіля в автосалоні. Дослідча перевірка по його заяві проводилася на протязі 10 місяців під контролем Калінінської районної прокуратури м. Донецька. Була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України відносно службових осіб ПП AT «Автоинвестстрой-Донецк», слідчі дії по якій продовжувалися на протязі 6 місяців, але ж фактично ніяких слідчих дій не проводилося.
В період дослідчої перевірки та слідчих дій по справі він сам постійно виконував роботи замість прокуратури Калінінського району м. Донецька: писав відповідні клопотання , ходив на прийом до слідчих їх керівників, приносив відповідні документи, писав замість прокуратури запити до офіційних інстанцій, відповіді на які органи дізнання залучали до матеріалів перевірки.
На всі ці дії він витрачав свій особистий час, зазнав почуття приниження, погіршення стану здоров»я, оскільки є інвалідом Радянської Армії, постійно нервує, що порушило його нормальні життєві зв»язки.
Вважає, що у зв»язку з цим він позбавлений можливості поїхати до своєї матері, уділяти належну увагу своєму неповнолітньому сину, оскільки змушений щоденно відвідувати прокуратуру, ДПА, слідство, керівництво всіх цих структур.
Несумлінними діями службових осіб прокуратури Калінінського району м. Донецька систематично порушуються його права, а прокуратурою Донецької області порушені його конституційні права, які гарантовані ст. 40 Конституції України та ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» і з вини працівників відповідача йому завдана моральна шкода.
Позивач просив стягнути з відповідача 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Судом залучено до участі в справі в якості 3-ї особи Управління Державного казначейства України в Донецькій області.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відносно відмови у відшкодування моральної шкоди відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, звертаючись з позовом про відшкодування моральної шкоди, не довів суду, що на момент його подачі, у встановленому законом порядку була визнана бездіяльність відповідача, в зв»язку з чим він має право на отримання моральної шкоди.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він звертаючись до суду з позовом до відповідача просив відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними діями та бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень під час досудового слідства.
Як на підставу своїх вимог позивач безпосередньо посилався на положення ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим, або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не порушував перед судом питання про перевірку законності дій відповідних посадових осіб і не вимагав визнати такі дії неправомірними в передбаченому цивільним процесуальним законом порядку.
В той же час в матеріалах справи відсутні дані, що дії посадових осіб відповідача відносно зазначеного випадку були визнані неправомірними.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою старшого оперповноваженого ВПМ ДШ в Калінінському районі м. Донецька від 23.10.08 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ШІ АО «Автоінвестстрой-Донецьк» на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 18.11.08 року вказану постанову про відмову у порушенні кримінальної справи скасовано.
ОСОБА_1 вважає, що скасування судом вказаної постанови про відмову у порушенні кримінальної справи свідчить про неналежний нагляд
прокурора за додержанням законів органами дізнання, у зв»язку з чим йому завдано моральну шкоду.
Однак з такими доводами позову не можна погодитися.
Проаналізувавши постанову суду про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, апеляційний суд не вбачає, що судом було встановлено факт неналежного нагляду прокурора за законністю відмови у порушенні кримінальної справи, оскільки судом розглядалась не діяльність прокурора, а скарга на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи і саме цій постанові надавалась оцінка.
Стаття 30 Закону України « Про прокуратуру» регламентує нагляд прокурора за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство по порушеній кримінальній справі.
Як вбачається із матеріалів справи, після скасування судом вказаної постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, 19.12.08 року працівниками ВПМ ДПІ у Калінінському районі м. Донецька за результатами додаткової перевірки було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Ці матеріали були вивчені прокуратурою Калінінського району м. Донецька і встановлено, що перевірку проведено поверхово без виконання у повному обсязі вказівок Калінінського районного суду м. Донецька. У зв»язку з чим 09.01.09 року постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.12.08 року скасовано і були надані відповідні вказівки.
У зв»язку з порушенням вимог КПК України при проведенні дослідчої перевірки працівнику ВПМ ДПІ у Калінінському районі м. Донецька за результатами службового розслідування на виконання вимог прокуратури району оголошено усне зауваження.
В подальшому 29.01.2009 року працівниками ВПМ ДПІ у Калінінському районі м. Донецька за результатами додаткової перевірки відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ПІІ АО «Автоінвестстрой-Донецьк» на підставі п.2 ст. 6 КПК України за ст. 212 КК України.
Зазначену постанову 18.03.09 року прокурором Калінінського району м. Донецька знов було скасовано та матеріали були повернуті для додаткової дослідчої перевірки.
За результатами додаткової перевірки ВПМ ДПІ у Калінінському районі м. Донецька 30.03.09 року відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ШІ АО «Автоінвестстрой-Донецьк» на підставі п. 2 ст.6 ЦПК України за ст. 212 КК України.
На теперішній час зазначена постанова не скасована.
З зазначеного вбачається що прокуратурою Калінінського району м. Донецьк та прокуратурою Донецької області у відповідності до вимог ст. 30 Закону «Про прокуратуру» проводився відповідний нагляд за додержанням законів працівниками ВПМ ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.
За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права , дійшов обгрунтованого висновку про необхідність в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановлене у справі судове рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Суд у відповідності до вимог ст. ст. 57, 59, 212 ЦПК України наданим до справи доказам, дав належну правову оцінку, в судовому рішенні привів переконливі мотиви за якими він відповідні докази прийняв до уваги чи ні.
Наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 308 , 314-315, ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.