Справа 22- 5279 Категорія 19

Суддя 1 інстанції  Токаренко МА Доповідач Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ Іменем України

З липня 2006 року 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі

Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Зінов»євої А.Г, Біляєвої О.М.. При секретарі Жуковой О.М..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Калінінському районі м Горлівки . на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 10 квітня 2006 року, постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Калінінському районі м. Горлівки про стяягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника фонду Губарєву О.А.,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у Калінінському районі м. Горлівки / далі фонду / про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилався на те ,що він з 1981 року по 8 липня 2002 року працював на підприємсвах вугільної галузі у шкідливих умовах праці внаслідок чого отримав професійне захворювання: хронічну пояснично -крестцову радікулопатію, вібраційну хворобу та пневмоконіоз, По сукупності захворювань втрата професійної працездатності становить 65%,що підтверджено висновком МСЕК від 5 липня 2002 року.Одночасно його визнано інвалідом 3- групи.У зв"язку з наявністю професійних захворювання він вимушений тривалий час лікуватись, постійно потерпає від фізичного болю, вимушений застосовуватись до нових умов та докладати зусиль для організації життя. Просив у відшкодування моральнної шкоди стягнути 64400 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 10 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. На його користь у відшкодування моральної шкоди було стягнуто 30000 грн..

На зазначене судове рішення фондом подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення посилаючись на те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди, він отримує страхові виплати у відшкодування втрати професійної працездатності що не було враховано судом..Окрім того позивачем було пропущенго строк позовної давності.

У судовому засіданні представник фонду підтримував доводи апеляційної скарги,просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Позивач у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Його представник ОСОБА_2 просила рішення суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те,що її чоловік ОСОБА_1. постійно хворіє,що спричиняє йому моральну шкоду..

Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга фонду підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині розміру моральної шкоди - зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач дійсно тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємством вугільной галузі, працював у підземних шкідливих умовах праці у зв»язку з чим у нього встановлено три професійних захворювання : вібраційну хворобу,хронічний радікуліт пояснично крестцового відділу та пневмоконіоз, що підтверджено актами розслідування хронічних професійних захворювань, з яких вбачається ,що позивач працював у шкідливих умовах праці, що вплинуло на його стан здоров"я та стало причною профзахворювань. Згідно з висновком МСЕК від 5 липня 2002 року у позивача визначено втрату професійної працездатності по захворюванню вібраційна хвороба- 25% по хронічному радікуліту -20%, по пневмоконіозу -20%, а по сукупності профзахворювань втрата професійної працездатності становить 65%, позивача визнано інвалідом третьої групи. / а.с. 20/,

Із пояснень позивача суду першої інстанції вбачається,що у зв"язку з наявністю профзахворювань він вимушений часто лікуватись, він посилався на те ,що позбавлений можливості вести активний спосіб життя, вимушений обмежувати себе та докладати зусиль для організації життя.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те,що наявність професійних захворювань змусила позивача змінити спосіб життя та докладати зусиль для його організації і тому у позивача у відповідності з вимогами ст ст. 21,28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скрги про те, що позивач не доказав факт спричинення моральної шкоди, оскільки у данному випадку зазначенним законом не передбачено витребуння відповідного висновку МСЕК на підтвердження факту спричинення моральної шкоди. Також є непереконливими доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив трьохмісячний строк для звернення до суду, оскільки на дані правовідносини не поширюється дія ст. 233 КЗпП України на яку посилається апелянт.

Разом з тим, розмір моральної шкоди визначенний судом є значно завищенним. Приведені судом доводи в його обґрунтування не давали підстав для стягнення його у такому розмірі , тому апеляційний суд вважає можливим у відповідності до вимог п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України у цієї частині рішення суду змінити та визначити позивачеві у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн,які слід стягнути з фонду. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Керуючись ст. 307 ч.І п. З, 309 ч. 1 п.З, 314 ч. 2, 316    ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у Калінінському районі м. Горлівки задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 10 квітня 2006 року в частині розміру моральної шкоди змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворюваня України у Калінінському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 20000 грн / двадцять тисяч грн./ В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.