Справа № 22 - 8670/2009 року     Головуючий у 1-й інстанції: Бартащук Л.П.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

15 жовтня   2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва   в складі:

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.

при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я осба: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод в здійсненні права власності, -

встановила:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва задоволено вказаний позов ОСОБА_2 (ОСОБА_3) Постановлено усунути перешкоди в здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 у Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.156 ЖК України право членів сім»ї, зокрема колишніх членів сім»ї власника, на користування жилим приміщенням є похідним від права власника.

Встановлено, що АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачці.

Після реєстрації шлюбу сторін 04.12.2003 року, відповідач зі згоди позивачки став користуватися зазначеним житлом та був зареєстрований в ньому.

29.10.2008     року рішенням Дніпровського районного суду м.Києва шлюб сторін було розірвано.

В березні 2009 року позивачка пред»явила до відповідача позов про визнання таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання. На підставність своїх вимог зазначала, що відповідач залишив спірне житло в жовтні 2008 року і не користується ним більше шести місяців без поважних причин, не оплачує житлово-комунальні послуги, надала акти житлового органу про вказані нею обставини.

26.05.2009     року позивачка подала позовну заяву про уточнення та доповнення вимог щодо усунення перешкод у здійсненні права розпоряджатися житловим приміщенням шляхом зняття з реєстрації відповідача у вказаному приміщенні, посилаючись на ті ж обставини, що зазначені в первинній позовні заяві.

 Розглянувши даний спір у відсутності відповідача, суд постановив заочне рішення лише в частині позовних вимог, які стосуються усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації відповідача в спірній квартирі, решта позовних вимог залишена без вирішення.

Колегія суддів вважає, що ця обставина є підставою, що передбачена ст.3П ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та передачі справи на новий розгляд з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що хоча позивачка в подальшому і уточнювала свої вимоги проте від первинних вимог щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом вона не відмовлялася, більш того, в уточнених позовних вимог також зазначала, що відповідач не проживає в спірній квартирі, не є членом її сім»ї, не оплачує комунальні послуги і пов»язувала свої вимоги щодо зняття з реєстрації в спірній квартирі з тим, що відповідач втратив право користування спірним житлом.

Таким чином , з огляду на предмет спору та правовідносини , що виникли між сторонами , а також на норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, колегія суддів вважає, що в даній справі суд першої інстанції без вирішення вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житлом не міг вирішувати питання щодо правомірності реєстрації відповідача в спірній квартирі, оскільки його право користування цим житлом є похідним від права власника позивачки на спірне житло.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції належить скасувати, а справу передати на новий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути всі заявлені позивачкою вимоги відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.304, 307, 311, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.