Справа №11-а-1689/09 Категорія КК: ст. 296 ч. 4
Головуючий у першій інстанції: Фрич Т.В.
Доповідач: Стрижко С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
• - головуючого судді Стрижко С.І.
• - суддів Мороза І.М.
Наставного В.В.
• - за участю прокурора Рабінчук Т.І.
• - захисників ОСОБА_3
ОСОБА_4
- засуджених ОСОБА_5
ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією потерпілого у справі ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2009 року, згідно з яким, -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_3 громадянин України, українець, не одружений, з повною середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 п/б, проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 раніше не судимий, -
- засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 року 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи (інспекції) про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої міліції. За ст. 296 ч.4 КК України ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець АДРЕСА_6 громадянин України, українець, не одружений, з повною середньою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_7 не раніше не судимий - - засуджений за ст. 321 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 року 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи (інспекції) про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтиметься для реєстрації в органи кримінально-виконавчої міліції. За ст. 296 ч.4 КК України ОСОБА_6 визнано
невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Згідно вироку суду ОСОБА_5, працюючи сторожем в ТОВ «УкоінвестБуд» 13.01.2007 року, приблизно о 23 год. 55 хв., знаходячись на чергуванні по охороні будівельного об»єкту по вул. Л. Руденко, 6, в м. Києві, підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, став наносити останньому тілесні ушкодження, що виразились у нанесені ударів руками та ногами ОСОБА_7 в область голови та тулубу, чим заподіяв останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_6 25.02.2008 р. в невстановлений досудовим слідством час, умисно, з метою незаконного придбання, зберігання з метою збуту, з корисливих спонукань, знаходячись в м. Лозова Харківської області, у невстановленої досудовим слідством особи, придбав приблизно 15 конвалют медичного препарату Трамадол, за ціною 20 гривень за конвалюту, в кожній із яких знаходилось по 10 капсул червоно-білого кольору, які він помістив в кишеню своєї куртки і в цей же день, на автобусі, незаконно перевіз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_8 де незаконно зберігав з метою збуту. 02.03.2008р. приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут отруйних речовин, з корисливих спонукань, знаходячись біля магазину, що розташований в с Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, незаконно збув ОСОБА_8 одну конвалюту із 10 капсулами лікарського препарату Трамадол, отримавши від останньої грошову винагороду в сумі 25 гривень.
В той же день, приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_8, знаходячись біля ТЦ "Україна", що розташований по проспекту 50 років ВЛКСМ в м. Харкові, була затримана працівниками міліції, у якої в ході огляду в присутності понятих, в правій кишені штанів, виявлена і вилучена конвалюта із 5 капсулами червоно-білого кольору, які згідно із висновком хімічної експертизи № 1150 від 03.04.2008 p., містять в своєму складі діючу отруйну речовину Трамадол. Маса діючої речовини Трамадолу гідрохлориду в одній капсулі складає 0, 05 грам, а в наданих для дослідження п'яти капсулах - 0, 25 грам, які ОСОБА_8 придбала і зберігала для власного вживання.
Злочинна діяльність ОСОБА_6 була припинена працівниками міліції, які 03.03.2008 р. приблизно о 21 год. 00 хв. затримали його за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_9 у якого в ході огляду квартири, в присутності понятих, в верхньому ящику комоду були виявлені і вилучені гроші в сумі 213 гривень, із яких 25 гривень, були отримані ним від ОСОБА_8 за збут лікарського препарату Трамадол, а також конвалюта із 8 капсулами червоно-білого кольору, які згідно із висновком хімічної експертизи № 1150 від 03.04.2008 p., містять в своєму складі, діючу отруйну речовину Трамадол. Маса діючої речовини Трамадолу гідрохлориду в одній капсулі складає 0, 05 грам, а в наданих для дослідження 8 капсулах склала 0, 4 грам, які ОСОБА_6 незаконно, зберігав за місцем свого проживання, з метою збуту.
В апеляції потерпілий у справі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування норм кримінального закону при кваліфікації злочинних дій засуджених, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити останнім покарання у межах санкцій, передбачених вказаними статтями, без застосування ст. 75 КК України. На думку апелянта ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при нанесенні тілесних ушкоджень як ОСОБА_7, так і ОСОБА_9 діяли із хуліганських спонукань, а тому первинне обвинувачення засуджених саме за ст. 296 ч. 4 КК України було правильним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляції потерпілого, захисників та засуджених, які просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, провівши судові дебати та надавши засудженим останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту, а також у збуті отруйних речовин є обґрунтованим, підтверджений представленими у справі і наведеними у вироку доказами, в їх сукупності, які будь-ким із учасників процесу не оспорюються, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
Також є правильним і висновок суду першої інстанції про те, що 13 січня 2007 року, приблизно о 23:55 год., знаходячись на чергуванні по охороні будівельного об»єкту по вул. Л. Руденко, 6, в м. Києві, ОСОБА_5, діючи умисно, спричинив ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 - ОСОБА_9 - легкі тілесні ушкодження, закривши при цьому провадження по справі в цій частині відносно ОСОБА_6 у зв'язку із відсутності скарги потерпілого на підставі ч. 3 ст. 27 КПК України, а також виправдавши засуджених за ст. 296 ч. 4 КК України за цим епізодом обвинувачення.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами, які містяться у справі, булли досліджені судом першої інстанції, належним чином оцінені та наведені у вироку, у тому числі показаннями самих засуджених, потерпілих стосовно конкретних обставин справи і подій, що мали місце 13 січня 2007 року, показаннями свідків, а також даними, що містяться у протоколах огляду місця події, висновках судово-медичних експертиз.
З цим висновком погодився і потерпілий ОСОБА_9, яким відповідні судові рішення в цій частині не оскаржені.
При цьому, всупереч доводам анелянта, у судовому засіданні було достовірно
встановлено, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які на момент інкримінованих їм діянь перебували на робочому місці, виконували обов'язки по охороні будівельного об'єкту та намагалися, на їх думку, затримати осіб, які пошкодили паркан будівельного об'єкту та хотіли його підпалити, був відсутній умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та хуліганський мотив їх дій.
За таких обставин, суд першої інстанції, продовживши розгляд кримінальної справи за старим обвинуваченням, підтриманим потерпілими, після дослідження усіх доказів по справі, приймаючи рішення по суті, обгрунтовано погодився з позицією представника державного обвинувачення про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 122 ч. 1 КК України, а ОСОБА_6 - за ст. 125 ч. 1 КК України, при цьому визнавши винуватим та засудивши першого за ст. 122 ч. 1 КК України, а також закривши провадження по справі відносно другого, оскільки потерпілий ОСОБА_9 відмовився від подачі заяви в порядку ст. 27 КПК України.
Покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вчинені ними та доведені у суді злочини призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості скоєного, особам засуджених та обставинам, що його пом'якшують.
Саме таке покарання, у тому числі із застосуванням до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ст. 75 КК України, на висновками колегії суддів є справедливим і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Будь-яких суттєвих порушень вимог КПК України, які б були безумовними підставами для скасування постановленого судом першої інстанції вироку, колегія суддів не вбачає.
А тому, з огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції потерпілого, скасування вироку суду першої інстанції та постановления нового вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2009 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 -залишити без зміни.