№33-502/2009 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» жовтня 2009 року     м. Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю - гр-на ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 3200 (три тисячі двісті) гривень.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 квітня 2009 року, о 18 год. 50 хв., на а/д Поморяни - Зборів керував скутером FREMAN, з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на те, що вважає постанову районного суду незаконною та необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року, за наслідками розгляду його скарги просить оскаржувану ним постанову суду змінити та обрати щодо нього стягнення у виді громадських робіт. Покликається при цьому на те, що суд неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, які були працівником ДАІ покладені в основу протоколу, необгрунтовано визнав встановленими; крім цього,  зазначає,  що  висновки  інспектора ДАІ,  викладені  в  протоколі,  та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; суд однобоко дослідив матеріали перевірки, не викликав його до суду і не взяв до уваги його пояснення, не заслухав пояснень свідків. Також, скаржник сверджує, що суд не дослідив даних, які характеризують його особу, а саме те, що він ніде не працює, перебуває як безробітній на обліку в центрі зайнятості, працює на сезонних сільськогосподарських роботах в селі, де отримує заробіток в основному продуктами харчування; він не в змозі і за значний проміжок часу виплатити встановлений судом розмір штрафу, може попрацювати на громадських роботах.

У ході розгляду апеляції гр-н ОСОБА_1, подану ним апеляцію підтримав, уточнивши, що кваліфікації дій за ч.1 ст.130 КпАП України він не оспорює, як і доведеності своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, просить її задоволити, змінивши накладене на нього стягнення із штрафу на громадські роботи.

Вивчивши матеріали справи № 3-384/09, заслухавши позицію гр-на ОСОБА_1, який повністю підтримав подану ним апеляцію, з урахуванням уточнених ним апеляційних вимог, просить її задоволити повністю, адвоката ОСОБА_2, який повністю підтримав позицію, заявлену його довірителем у засіданні апеляційної інстанції, проаналізувавши доводи апеляції, вважаю, що така до задоволення не підлягає.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Як вбачається із позиції, заявленої гр-ном ОСОБА_1 у ході розгляду поданої апеляції, кваліфікація дій гр-на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України та доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення, ні апелянтом, ні його захисником не оспорюється.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.3З КпАП України, вірно призначив ОСОБА_1 стягнення за нормою ч.1 ст.130 КпАП України у вигляді штрафу.

Вважаю, що доводи апеляції правильних висновків суду не спростовують, тому така до задоволення не підлягає.

Вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року підлягає поновленню, оскільки такий апелянтом пропущено з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП україни,-

ПОСТАНОВИВ:

Строк на апеляційне оскарження постанови Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України - поновити.

Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 28 травня 2009 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін, а апеляцію гр-на ОСОБА_1 - без задоволення.

Копію даної постанови відповідно до вимог ст.295 КпАП України надіслати особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.