Справа № 11-а-1998 Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України

Головуючий у першій інстанції: Котович О.Л.

Доповідач: Бартащук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - Верховець Т.М.

суддів - Бартащук Л. В., Бачуріна О.В.

за участю прокурора - Пламадяла І.П.

адвоката - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_2, на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 24 липня 2009 року.

Цим вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кімовськ, Московської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на один рік шість місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Згідно вироку, ОСОБА_3 21 листопада 2007 року приблизно о 16 годині 30 хвилин в м. Києві керуючи транспортним засобом -автомобілем марки «Iveco-Daily» з номерним знаком НОМЕР_1, рухався від вулиці Драйзера в напрямку вулиці Сабурова вулицею Закревського і проти будинку № 31 на иерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожніми знаками 5.35.1 і 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра») порушив пункти 1.3, 1.7, 18.1, підпункт «а» пункту 4.16 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляціях:

- прокурор просить вирок суду змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання суду на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3 - вчинення злочину щодо особи похилого віку;

-     потерпілий ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, кримінальну

справу повернути на додаткове розслідування, посилаючись на однобічність та   неповноту   досудового   і   судового   слідства.Стверджує,   що   висновки судово-медичної експертизи    незаконні, вважає, що йому заподіяні тяжкі

тілесні ушкодження.

-     адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, посилаючись на щире каяття засудженого, його тяжкі сімейні обставини застосувати ст. 75 КК України в доповненні до апеляції, посилаючись на зайнятість засудженого вантажними перевезеннями, просить не позбавляти його права керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію та заперечував проти задоволення апеляцій потерпілого та адвоката, засудженого та адвоката, які підтримали апеляцію, просили задовольнити апеляцію прокурора, заперечувала проти задоволення апеляції потерпілого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція потерпілого задоволенню не підлягає, апеляція адвоката підлягає задоволенню частково.

Висновок суду про винність ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом, порядку та перевірених судом доказах, в тому числі і показаннях засудженого під час досудового та судового слідства, який повністю визнав свою вину.

Доводи потерпілого ОСОБА_4 про те, що йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди завдано тяжкі тілесні ушкодження ретельно перевірялись в ході судового слідства і є необгрунтованими. За клопотанням представника потерпілого суд призначив по справі комісійну судово-медичну експертизу.

Згідно висновків судово-медичної та комісійної судово-медичної експертиз потерпілому ОСОБА_4 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді забійної рани спинки носа та лобної ділянки, закритий перелом нижньої третини кісток правого передпліччя, закрита черепно мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з наявністю субарахноїдального крововиливу надтім»яною ділянкою справа.

Починаючи з січня 2008 р. по жовтень 2008 р. ОСОБА_4 неодноразово проходив стаціонарне лікування з приводу наявності у нього певної неврологічної симптоматики. Характер та перебіг якої з урахуванням досліджень свідчать про те, що вона обумовлена наявністю у потерпілого соматичних захворювань ( гіпертонічна хвороба 3 стадії, дисциркулярна енцефалоиатія З ступеня, церебральний атеросклероз, і як наслідок наявність порушення кровообігу в басейні мозкових судин).

Враховуючи вік ОСОБА_4( ІНФОРМАЦІЯ_2), наявність у нього вищезазначеної патології, експерти прийшли до висновку, що між лікуванням потерпілого з приводу даних захворювань та закритою черепномозковою травмою, яку він отримав 21.11.2007 р. вбачається не прямий причинно-наслідковий зв»язок ( а.с. 31-33 том 1, 55-81 том 2).    

За таких обставин суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст.286 ч.1 КК України.

Виходячи зі ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, доводи прокурора щодо виключення з вироку обтяжуючої відповідальность обставини- вчинення злочину щодо особи похилого віку, підлягають задоволенню, оскільки злочин вчинений з необережності, а необережна форма вини в даному випадку виключає можливість визнання цієї обставини обтяжуючою.

Крім того, апеляційна інстанція не може погодитись з висновком суду про необхідність реального відбуття ОСОБА_3 покарання у місцях обмеження волі.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 визнав повністю винність та щиро розкаявся у вчиненому, своїми показами сприяв розкриттю злочину.

Наведені обставини відповідно до ст. 66 КК України є такими, що пом'якшують покарання.

Крім того, до цих обставин належить віднести наявність на утриманні засудженого батьків похилого віку, які хворіють.

Досудовим та судовим слідством не встановлені обставини, які б обтяжували покарання.

Наведене в сукупності з даними про особу засудженого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності ( а.с. 80 том 1), за місцем проживання характеризуется позитивно (а.с. 82 том 1), відшкодував потерпілому матеріальні збитки в сумі 5000 грн.( цивільний позов потерпілим не заявлено) свідчать, що виправлення ОСОБА_3 можливе із застосуванням ст.75 КК України .

Крім того, враховуючи вищенаведене і те, що засуджений працює по перевезенню вантажів, інших доходів не має, колегія суддів вважає за можливе зменшити засудженому строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366   КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити. Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 залишити без задоволення, апеляцію адвоката ОСОБА_23адовольнити частково .

Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 24 липня 2009 року щодо ОСОБА_3 змінити.

 На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3  від   відбування   покарання   з  випробовуванням   з   іспитовим

строком 1 рік.    

Відповідно    до    ст.    76    КК    України    зобов'язати    ОСОБА_3 повідомляти    органи кримінально - виконавчої

системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в

органи кримінально - виконавчої системи.

Зменшити  строк додаткового  покарання  ОСОБА_3  у  виді

позбавлення права керування транспортними засобами до 1 року. В решті вирок залишити без змін.