Справа 22-5040                                Головуючий першої інстанції Лінник О.П.

Категорія 40                                      Доповідач Денисенко Л.Л.

РІШЕННЯ Іменем України

3 Липня 2006 року     Судова палата у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

судді Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.

при секретарі Миснянко М.П. з участю позивача, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

на рішення Великоновосілківського районного суду

8 лютого 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційних скарга позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять скасувати рішення Великоновосілківського рвайонного суду від 8 лютого 2006 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд недостатньо перевірив обставини справи, позивача було звільнено з роботи у зв"язку з упередженим відношенням до нього директора філії, наказ про скорочення посади майстра затвержено керівником підприємства після звільнення позивача, позивач мав переважне право на залишення на роботі перед ОСОБА_3, оскільки працював на підприємстві три роки, а ОСОБА_3 тільки рік, позивач проживає з батьками, які пенсіонери, а у ОСОБА_3 працює дружина.

В судовому засіданні позивач просив скасувати рішення суду і задовольнити позовні вимоги, представник відповідача просив рішення суду залишити без зміни.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач працював майстром в дочірньому підприємстві „Донецький облавтодор", філія „Великоновосілківський автодор". Наказом від НОМЕР_1 з двух посад майстра одну посаду скорочено, позивача попереджено про звільнення з роботу у зв"язку з скороченням штату, переважне право на залишення на роботі ввіданно майстру ОСОБА_3, який довше працює на підприємтсві і на його утриманні 2 неповнолітніх дітей. Наказом від НОМЕР_2 позивача звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При звільненні позивача не допущено порушень трудового закону і в задоволенні позову суд відмовив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Матеріалами справи встановлено, що позивач працював на підприємстві майстром, наказом від НОМЕР_1 одну посаду майстра скорочено і позивача попереджено про звільнення у зв"язку із скороченням штату. Наказом від НОМЕР_2 позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Ні при попередженні позивача про звільнення з роботи, ні при розгляді питання на засіданні профкому 27 липня 2005 року, на якому дано згоду на звільнення позивача з роботи, позивачеві не було запропоновано ніякої іншої роботи на підприємстві, тоді як вакантні посади були, що підтвержено представленними в судове засідання довідками, з яких вбачається, що в період з 17 червня 2005 року, коли позивача . було попереджено про звільнення , і до звільнення позивача 21 вересня 2005 року на підприємстві - філії Великоновосілківського автодору і в інших філіях Дочірнього підприємства „Донецький автодор", яке є юридичною особою і в нього входять районні філії, мали місце звільнення працівників з роботи і приймались на роботу на різні посади, однак позивачу не було запропоновано для трудоустрою іншу роботу, чим порушено вимоги закону. Посилання представника відповідача на те, що позивачеві було запропоновано роботу робітника шляху, від якої він відмовився, безпідставні, оскільки крім цієї посади були вакантними і інші посади.

Тому висновок суду про те, що при звільненні позивача з роботи не допущено порушень вимог закону не відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального закону.

Відповідно до вимог ст.309 п.п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матуріальноно або процесуального права.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам траудового права, апеляційний суд вважає, що є підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка складає 50 88,60грн., виходячи з денного заробітку позивача згідно довідки відповідача 30,84 грн., за період з 22 вересня 2005 року по 3 липня 2006 року 165 днів вимушенного прогулу, а з урахуванням виходної допомоги підлягає стягненню 4 425,54 грн.

Порушення трудових прав позивача ОСОБА_1 призвели до моральних страждань, оскільки він втратив роботу, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тому у відповідності з вимогами

ст.237-1 КЗпП України апеляційний суд вважає необхідним задовольнити позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди і стягнути на його користь 500 грн.

Керуючись ст.ст.307,309 п.п.3,4,314,316 ЦПК України апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Великоновосілківського районного суду від 8 лютого 2006 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді майстра філії „Великоновосілківський автодор" дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" 22 вересня 2005 року, стягнути з дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22 вересня 2005 року по 3 липня 2006 року 4 425 /чотирі тисячі чотириста двадцять п"ять/ грн 54 коп.та моральну шкоду 500 /п"ятсот/ грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства „Донецький облавтодор" судовий збір на користь держави 52,75 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.