УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №11 -609 від 6.03.09р.    

Головуючий     у      1      інстанції     Ніколазна     І.К.

Категорія  ст.  121 ч, 1 КК України

Доповідач Волошко С. Г.

Колегія суддів палати Дніпропетровського апеляційного суду з кримінальних справ у складі:

Головуючого Дудиної Л.П.

Суддів Волошка С. Г.,  Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Заворотньої О.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні 15 квітня 2009 року у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 і помічника прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2009 року.

Цим    вироком:    ОСОБА_2    ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця     АДРЕСА_1

громадянина України,  раніше не судимого,

засуджено за скоєння злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  115 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі.

Згідно вироку засудженого визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин:

ОСОБА_1 07 жовтня 2007 року,  приблизно о 04 години 30 хвилин,  з метою позбавлення життя ОСОБА_2 прийшов до його будинку розміщеного по вул.  Ватутіна,  21 смт.  Петропавлівка,  Петропавлівського району,  Дніпропетровської області,  де на ґрунті особистих неприязних відносин,  які виникли в результаті сварки,  що відбулася між ними напередодні,  знаходячись в коридорі літньої кухні домоволодіння ОСОБА_2,  під час словесної сварки з останнім,  яка переросла у бійку,  ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний намір на скоєння умисного вбивства,  умисно із силою,  ножем який приніс із собою,  наніс йому не менше п'яти ударів у ліву частину грудної клітки,  обличчя та живіт спричинивши при цьому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних ран шкіряних покровів лівої половини грудної клітки в 4-5 міжребер'є по передньо-паховій та біля грудинній ліній в 6-7 міжреберному проміжку по середньо-ключичній лінії,  шкіряних покровів правої половини передньої стінки живота,  які по своєму характеру відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень,  небезпечних для життя,  а також різаної рани правої щоки з розповсюдженням на мочку правої вушної раковини,  крововиливів у слизові оболонки обох губ правої половини,  травматичної екстракції першого зуба верхньої щелепи правої половини,  садина шкіряних покровів спинки носа,  крововиливу в сполучно-ткану оболонку правого ока. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 тут же на місці одразу помер.

Смерть ОСОБА_2 настала від проникаючих колото-різаних ран лівої половини грудної клітки з пошкодженням серця,  ускладнившись гострою крововтратою. Після того як ОСОБА_2 припинив подавати ознаки життя,  ОСОБА_1 залишив тіло та покинувши домоволодіння пішов з місця вчинення злочину.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості скоєного із-за його м'якості.

Засуджений в своїй апеляції фактично просить вирок скасувати,  внаслідок суттєвого порушення кримінально - процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора,  який підтримав апеляцію прокурора і разом з тим просив вирок скасувати та направити справу на новий судовий розгляд внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи,  засудженого,  який просив вирок скасувати та направити справу на додаткове розслідування,  дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляцій,  судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Як зазначено у вироку,  засуджений у повному обсязі визнав себе винним у скоєнні злочину,  але,  з матеріалів справи вбачається,  що він послідовно доводив,  що не мав намір вбивати потерпілого,  а захищався від нападу потерпілого. Суд у вироку зазначив,  що вважає ці послідовні свідчення ОСОБА_1,  як на протязі досудового,  так і судового слідства правдивими. При цьому окремо суд наголосив,  на те,  що саме потерпілий ОСОБА_2 першим наніс удар ножем ОСОБА_1 у передню стінку живота,  визнавши цей факт безперечним.

Проте кваліфікуючи скоєне суд залишив цю обставину поза увагою і взагалі не дав юридичну кваліфікацію,  не обґрунтував умисел ОСОБА_1 на скоєння дій відносно потерпілого ОСОБА_2,  а тільки зазначив,  що кваліфікація скоєного за  ст.  115 ч. 1 КК України є вірною,  тобто зазначена кваліфікація,  яку суд визнав вірною не відповідає обставинам,  які суд визнав встановленими.

За таких обставин,  судова колегія вважає,  що вирок підлягає скасуванню,  а справа направленню на новий судовий розгляд.

Що стосується вимоги прокурора в апеляції про скасування вироку внаслідок м'якості призначеного покарання,  то враховуючи обставини,  що встановлені судом з участю прокурора,  його апеляція не може бути задоволена.

Керуючись  ст.  ст. 365, 366, 369 КПК України,  судова колегія,

УХВАЛИЛА

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2009 року відносно його - задовольнити частково.

Зазначений вирок скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.

Апеляцію помічника прокурора Петропавлівського району Дніпропетровської області на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2009 року відносно ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - взяття під варту - залишити без зміни.