УХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

"25" липня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ткача З.Є.

Суддів - Бахметової В.Х., Бершадської Г.В.

при секретарі - Танцюрі О.В.

з участю  представника Тернопільського

обласного військового комісаріату,

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, виплату недоотриманих сум, -

встановила:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2006р. позов задоволено частково.

Зобов»язано Тернопільський обласний військовий комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення , з якого нараховується пенсія ОСОБА_1 Провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з листопада 1997 р. по 1 січня 2005 р.

У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нову посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права.

В суді апеляційної інстанції представник Тернопільського облвійськкомату доводи та мотиви скарги підтримав і суду пояснив, що діюче до 2005р. законодавство не передбачало можливість при нарахуванні пенсій враховувати премії, тому ОСОБА_1 при нарахуванні пенсії не було враховано 33,3% премії, яку він отримував на день звільнення.

ОСОБА_1 заперечив доводи апелянта і просив залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії, суд виходив з того, що ОСОБА_1 на день звільнення одержував премію в розмірі 33,3%, яка є одним із видів

Справа № 22ас-390                                              Головуючий у 1 інстанції - Лекан І.Є.

Категорія - в/перерах.пенсії                                                    Доповідач - Бахметова В.Х.

додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2005р. є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.43 Закону України від 9 квітня 1992р. №2262- XII «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка була чинною на день звільнення позивача, -пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.

Згідно пункту 6 частини 2 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року « Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»-«Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. №452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу з 27 листопада 1997р. призначена пенсія у зв»язку із звільненням з військової служби за віком.

З долученої до справи копії грошового атестату позивача НОМЕР_1 вбачається, що на день звільнення останній отримував 33,3% премії, але при призначенні пенсії її не було включено до грошового забезпечення.

При вказаних обставинах постанова суду відповідає вимогам як матеріального, так і процесуального законодавства. Підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.198,200,206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2006р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяцу.