ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2007 Справа № 28/159-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Корх К.В.
з участю представник відповідача Звонарьова М. Л.
розглянувши апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007р. у справі
за позовом Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
до відповідача Національного банку України в особі його управління в Дніпропетровській області
про стягнення 17 289,66 грн.
В С Т А Н О В И В :
23.02.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі Пенсійний фонд) про стягнення з Національного банку України (далі Банк) 17 289,66 грн.. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі довідок, виданих Управлінням Банку в Дніпропетровській області була нарахована та в подальшому сплачена пенсія Веретіной Є.П., Шиловой Л.М., Захаровой Н.В., Харук В.С. В подальшому відповідач надав уточнюючи довідки про розмір заробітної плати, в яких зазначено, що останні отримували 25% премії, а не 99%, як зазначалось у раніше наданих довідках. З урахуванням цього позивачем було здійснено перерахунок пенсій, а сума надмірно сплачених пенсій склала 17289,66 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007р. (суддя Манько Г.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою Пенсійний фонд звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що судом не враховано, що розмір нарахованих пенсії, було зменшено після отримання від відповідача уточнюючих довідок, в яких зазначено інший розмір премій працівників, а тому відповідач повинен нести відповідальність за переплату пенсій, що сталась з вини його структурного підрозділу.
У своєму відзиві Банк зазначив, що рішення є законним та обґрунтованим.
Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що Управління Банку в Дніпропетровській області . видала довідки про розмір заробітної плати, в яких зазначено, крім іншого, що зазначені особи отримували премію в розмірі, що складає 99,99% посадового окладу (а.с.7-19), які останні надали позивачу для визначення розміру пенсії за віком.
На вимогу Пенсійного фонду, Управління Банку видало нові довідки про розмір премій, в якій зазначило, що розмір премій, складав 25% від окладу (а.с.6).
Посилання позивача на те, що переплата пенсії виникла внаслідок дій відповідача, який навів неправильну інформацію у довідках безпідставно, оскільки у зазначених довідках Управління Банку відобразило фактично отриманий працівником розмір премій, що в повному обсязі відповідає приписам ст. 49 Кодексу законів про працю України, якою передбачено обв’язок підприємства видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. В той же час, визначаючи розмір пенсії, позивач повинен був призначити її у відповідності до вимог чинного законодавства, а у випадку необхідності отримати додаткову інформацію позивача не було позбавлено можливості це зробити.
За таких обставин, у відповідності до ч2 ст.101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ст.50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на відповідача не може бути покладено обв’язку відшкодувати позивачу переплату пенсії, що унеможливлює задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення місцевого суду.
Керуючись ст.101,103-105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська –без задоволення.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповідності
до вимог ст.84 ГПК України 16.08.2007р.