ВИРОК №12

Ім'ям України

6 серпня 2009 року     м. Кременчук

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у виїзному відкритому судовому засіданні, в приміщенні Автозаводського районного суду міста Кременчука, Полтавської області, в складі: головуючого судді військового місцевого суду Черкаського гарнізону полковника юстиції Торопенка М.В., при секретарі Білоус A.M., з участю державного обвинувача прокурора міста Кременчука, Полтавської області Павлійчука В.А., захисника - адвоката ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, законного представника потерпілих ОСОБА_6, розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця - старшого солдата за контрактом військової частини А-1546

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села

Варачино, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, в Збройних Силах України з 2003 року, проживаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч.1, 185 ч.1 КК України.

Судовим слідством, військовий місцевий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, на протязі останніх трьох років, перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_8

Крім того, з грудня 2008 року по 9 лютого 2009 року, ОСОБА_7 зустрічався з ОСОБА_9, з якою також перебував в близьких стосунках.

8 лютого 2009 року, зранку, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла суперечка із-за позашлюбних стосунків ОСОБА_7 з другими жінками.

10 лютого 2009 року, близько 3-ї години, ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп'яніння, і знаходячись в кіоску ПП «ОСОБА_10», розташованому поблизу зупинки громадського транспорту «Вулиця Героїв Чорнобиля», в районі будинку 101, по вул. Красіна м. Кременчука, Полтавської області, де реалізатором працювала ОСОБА_9, з'ясовував стосунки з останньою, що більше не бажає підтримувати з нею близькі відносини і намагався піти з кіоску.

Будучи ображена такою поведінкою ОСОБА_7, потерпіла стала образливо та брутально висловлюватися в його сторону, штовхати в груди, з-за чого між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_7 наніс декілька ударів кулаками рук по голові і обличчю ОСОБА_9 І коли потерпіла, в черговий раз, штовхнула ОСОБА_7, який відійшов до вітрини кіоску, то побачив пляшку «Советское шампанское» і усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння направленого на посягання життя іншої людини, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_9, та свідомо припускаючи її настання, схопив зазначену пляшку якою, з великою силою, став наносити численні удари, не менше 6 ударів, по голові ОСОБА_9, в лобну, праву тім'яно-скроневу , праву тім'яну і потиличні області, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що викликала забій головного мозку, крововиливи в бокові шлуночки і м'яку мозкову оболонку обох півкуль головного мозку, оскольчатого перелому кісток зводу і основи черепу внаслідок чого настала смерть потерпілої.

Він же, 10 лютого 2009 року, близько 3-ї години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись в кіоску ПП «ОСОБА_10», розташованому поблизу зупинки громадського транспорту «Вулиця Героїв Чорнобиля», в районі будинку 101, по вулиці Красіна м. Кременчука Полтавської області, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_9, побачив, що в кіоску знаходяться гроші та картки поповнення рахунку різних мобільних операторів мобільного зв'язку, з корисливою метою, таємно викрав наступне чуже майно, а саме: 10 карток оператора мобільного зв'язку «Білайн» на суму 225 грн., 8 карток оператора мобільного зв'язку «Київстар» на суму 350 грн., 1 картку оператора мобільного зв'язку «Лайф» на суму 10 грн, 14 карток оператора мобільного зв'язку «МТС» на суму 320 грн., та грошові кошти в сумі 382 грн., а всього на загальну суму 1287 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду.

Допитаний в період досудового слідства і в судовому засіданні підсудний не визнав себе винним у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9, а визнав себе винним у вбивстві через необережність, та в крадіжці чужого майна і показав, що дійсно, з грудня 2008 року по лютий 2009 року, знаходився в близьких стосунках з ОСОБА_9 Так як, в його сім'ї виникли проблеми із-за таких стосунків , то він вирішив з'ясувати відносини з ОСОБА_9 і більше не зустрічатись.

В нічний час, він перебував у кіоску приватного підприємця «ОСОБА_10» протягом 3-ох чи більше годин, в якому працювала реалізатором ОСОБА_9, пив пиво і поставив до відома останню, що не буде більше зустрічатись з нею і підтримувати близькі стосунки, та намагався піти з кіоску. Ображена такою поведінкою, ОСОБА_9, стала образливо і брутально висловлюватись в його сторону, кричати, штовхати в груди, пред'являти безпідставні вимоги.

З-за чого, між ними виникла сварка, штовханина, яка переросла в бійку. Будучи ображеним такою поведінкою ОСОБА_9 та її образами в його сторону, і коли потерпіла в черговий раз штовхнула в груди, то він побачив пляшку з шампанським , якою з силою один раз ударив по голові останню, від чого ОСОБА_9 присіла, а після кинув в її голову пляшку з шампанським. Про те, що він наносить удар ОСОБА_9 в голову він усвідомлював, що голова є життєво важливим органом, але вбивати останню не хотів.

Так, як остання перестала чинити йому опір, то він уже ідучи до виходу з кіоску побачив гроші і картки поповнення рахунку різних операторів мобільного зв'язку, які забрав з собою. ОСОБА_9 в цей час лежала на підлозі і нічого не могла бачити. Пізніше, картки поповнення рахунків «Київстар», «МТС», «Білайн» та «Лайф», дві банківські картки та паспорт він залишив у кіоску свого знайомого ОСОБА_11

Проте, незважаючи на невизнання підсудним своєї вини в умисному вбивстві ОСОБА_9, його винуватість в умисному вбивстві та крадіжці чужого майна стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кожний окремо, в суді показали, що ОСОБА_9, доводилася їм донькою. З 2004 року остання мешкала в м. Кременчук Полтавської області і працювала на різних роботах. В січні 2009 року вони дізнались від своєї дочки, що у неї є хлопець ОСОБА_7 /військовослужбовець/ родом з Сумської області, з яким вона підтримувала близькі стосунки і хотіла одружитись. 10 лютого 2009 року вони дізналися про смерть дочки ОСОБА_12 від її подруг, а про обставини смерті їм нічого не відомо.

Крім того, потерпілий ОСОБА_10 в суді показав, що він працює приватним підприємцем і кіоск, в якому працювала реалізатором ОСОБА_9, належить йому. Перед Новим 2009 роком він подарував реалізаторам кіоску три пляшки шампанського «Советское шампанское» дві, з яких, дівчата випили, а одна пляшка залишилася в кіоску. З 1 лютого 2009 року в його кіоску стала працювати ОСОБА_9 10 лютого 2009 року, вранці, він дізнався від працівників міліції, що ОСОБА_9 в кіоску вбили. З кіоску зник товар і картки поповнення рахунку мобільних операторів зв'язку «МТС», «Київстар», «Білайн», «Лайф» на суму 905 грн. та гроші в сумі 382грн.

Свідок ОСОБА_13, його покази дослідженні в судовому засіданні, показав, що 10 лютого 2009 року, вранці їхав на роботу і зупинився на зупинці «Вулиця Героїв Чорнобиля», щоб придбати каву в кіоску. В кіоску світло не горіло, постукавши в віконце ніхто не відповів. Проходячи повз кіоск він побачив, що двері трохи привідчинені. Підійшовши і відчинивши їх він побачив, що на підлозі, животом донизу, лежить дівчина. Коли він торкнувся її руки, щоб перевірити пульс, то виявив, що рука холодна і зрозумів, що дівчина мертва. Тоді він, зі свого мобільного телефону, викликав працівників міліції.

Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що ОСОБА_7 знає 4 роки, із них, З останні роки спільно проживає однією сім'єю в цивільному шлюбі. А перед цим, в неділю, 8 лютого 2009 року, з'ясовувала відносини з ОСОБА_7, з приводу його позашлюбних стосунків з іншими жінками, які телефонували на його мобільний телефон. В ніч, з 9 на 10 лютого 2009 року, ОСОБА_7 дома не ночував. Про обставини вбивства ОСОБА_9 вона нічого не знає, із останньою не була знайома.

Свідок ОСОБА_14 в суді показала, що ОСОБА_9 знає як реалізатора, яка працювала в кіоску її батька - ОСОБА_10 Вранці, 10 лютого 2009 року, вона від свого батька дізналася, що ОСОБА_9 в кіоску вбили. Коли вона прибула до кіоску, разом з батьком, то там були працівники міліції і виясняли обставини смерті останньої.

Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що його знайомий ОСОБА_7, 10 лютого 2009 року, близько 9 години ранку, прийшов до нього в кіоск і запитав, чи не шукають його працівники міліції. Крім того, ОСОБА_7 запропонував придбати у нього картки поповнення рахунку різних операторів мобільного зв'язку, по значно низьким цінам. Почувши відмову, пішов в невідомому напрямку. Останній був в стані алкогольного сп'яніння, і мав неохайний вигляд . Пізніше, близько 16 години, ОСОБА_7 знову прийшов до нього і залишив картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку «МТС», «Київстар», «Білайн», «Лайф» та дві банківські картки і паспорт на своє ім'я. 11 лютого 2009 року він дізнався, що ОСОБА_7 затримали, як особу, що вбила ОСОБА_9, а пізніше приїхали працівники міліції і вилучили в нього картки поповнення рахунку вищевказаних операторів мобільного зв'язку, дві банківські картки, та паспорт ОСОБА_7, які залишив у нього останній.

Крім того, із протоколу огляду місця події, від 11 лютого 2009 року, вбачається, що працівники міліції, в кіоску де працює свідок ОСОБА_11, вилучили картки поповнення рахунку операторів мобільного зв'язку «МТС», «Київстар», «Білайн», «Лайф» , на загальну суму 905 грн., які були викрадені ОСОБА_7, із кіоску ПП «ОСОБА_10», 10 лютого 2009 року, після вчинення вбивства потерпілої ОСОБА_9

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, кожний окремо, в суді показали, що вони знали ОСОБА_9 та ОСОБА_7, бачили, як останні зустрічались, разом проводили час, а також ОСОБА_9 розповідала їм, що вони з ОСОБА_7 одружаться і виїдуть до нього в Сумську область.

Свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_19, кожний окремо, показали Ах покази дослідженні в судовому засіданні/, що вони працюють в залі гральних автоматів і в ніч, з 9 на 10 лютого 2009 року, бачили ОСОБА_7, який грав на гральних автоматах.

Свідок ОСОБА_20 /його покази також досліджені в судовому засіданні/, показав, що знав ОСОБА_7 лише візуально, як близького приятеля ОСОБА_9

Крім того, оглядом мобільного телефону «Sony Erricson», яким користувалася ОСОБА_9установлено, що номер мобільного телефону ОСОБА_7 в ОСОБА_9 зазначений як «любимый».

А з огляду мобільного телефону Fly, яким користувався ОСОБА_7, до 10 лютого 2009 року вбачається, що номер мобільного телефону ОСОБА_9 в ОСОБА_7 позначений позначкою «мам» і на цей телефон неодноразово телефонувала ОСОБА_9

Із протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього, від 10 лютого 2009 року, видно, що на підлозі кіоску ПП «ОСОБА_10», розташованому поблизу зупинки громадського транспорту «Вулиця Героїв Чорнобиля», в районі будинку 101, на вулиці Красіна м. Кременчука, виявлено труп реалізатора кіоску ОСОБА_9

Із дослідженого в суді висновку судово-медичної експертизи № 145/1 від 16.03.2009 року видно, що причиною смерті ОСОБА_9 є заподіяння їй тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що викликала оскольчатий перелом кісток зводу і основи черепу, крововиливи в шлуночки, речовину і м'яку мозкову оболонку головного мозку. А вищевказані тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути видовжений предмет з закругленою забивною поверхнею, по механізму удару, в результаті не менше шести травматичних дій, з містом застосування сили.

Відповідно до висновку судово - імунологічної експертизи №113 від 25 березня 2009 року, вбачається, що на спортивних штанах, вилучених у ОСОБА_7, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_9

Із висновку експертів-психіатрів вбачається, що підсудний ОСОБА_7 на момент вчинення діяння, що йому інкримінується, хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності психотичного характеру не страждав і не страждає, не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість у досліджувальній ситуації. В даний час є психічно здоровим.

Дослідивши вказаний висновок експертів - психіатрів, а також характеризуючі підсудного матеріали, допитавши знавших ОСОБА_7 свідків про його поведінку і оцінивши приведені вище докази, а також проаналізувавши поведінку ОСОБА_7 в судовому засіданні, військовий суд гарнізону находить, що висновок експертів - психіатрів правильний, а підсудний є осудним.

Як зазначалося вище, ОСОБА_7 не визнав себе винним в умисному вбивстві ОСОБА_9, а визнав себе винним у вбивстві через необережність. Крім того, ОСОБА_7 в суді показав, що наніс ОСОБА_9 пляшкою з шампанським лише один удар в голову, а після кинув пляшку на голову потерпілій, заперечивши нанесення останній в голову 5-6 ударів вищевказаною пляшкою.

Проте ці твердження ОСОБА_7 суд находить непереконливими.

Так, із аналізу показів самого підсудного видно, що останній давав покази в період досудового слідства непослідовно, змінюючи їх в сторону зменшення нанесення ударів пляшкою із шампанським по голові потерпілій ОСОБА_9

Із заяви, з'явлення з зізнанням підсудного, слідує, що він добровільно і власноручно написав при яких обставинах і чим, в ніч 10 лютого 2009 року, наніс потерпілій в голову 5-6 ударів пляшкою з шампанським.

Після, уже при допиті в якості підозрюваного і відтворення обстановки і обставин події злочину, які проводились із застосуванням відеозапису, ОСОБА_7 змінив свої покази в частині нанесення кількості ударів по голові потерпілій, де вказав, що наніс три удари по голові потерпілій.

При допиті в якості обвинуваченого, та в судовому засіданні, останній показав, що наніс всього один удар по голові потерпілій. Виходячи з аналізу свідчень підсудного, суд розцінює таку зміну показів, /в частині нанесення кількості ударів по голові потерпілій/, як намагання, таким чином уникнути відповідальності за скоєне.

Будь яких незаконних методів впливу,в період досудового слідства, зі сторони органів міліції, які б вплинули на покази підсудного, так і в судовому засіданні, щодо зміни своїх показів, відносно кількості нанесених ним ударів пляшкою з шампанським по голові потерпілої, не встановлено. Що не заперечив в суді останній.

А згідно висновку судово-медичної експертизи № 145/2 від 13 лютого 2009 року слідує, що покази ОСОБА_7 в відношенні механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, не протирічать об'єктивним судово-медичним даним, але не відповідають по кількості нанесених ударів.

Таким чином, аналіз приведених вище доказів свідчить про те, що ОСОБА_7 наніс потерпілій ОСОБА_9 не менше 5-6 ударів по голові пляшкою із шампанським, та декілька ударів кулаками рук по голові і обличчю.

Крім того, із матеріалів подання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу - взяття під варту, від 13 лютого 2009 року, вбачається, що останній в судовому засіданні визнав себе винним у скоєнні вбивства ОСОБА_9 та крадіжці майна приватного підприємця ОСОБА_10 в ніч на 10 лютого 2009 року.

Наносячи удари по голові потерпілій, пляшкою з шампанським, /тобто в життєво важливий орган людини/, якою безсумнівно може бути заподіяно смерть свідчить про те, що ОСОБА_7 діяв умисно, і не передбачав, яка саме шкода матиме місце, допускав можливість будь якої шкоди, в тому числі і смерті, яка фактично настала. А тому він усвідомлював спрямованість своїх дій і характер розвитку причинного зв'язку між його діями і суспільно небезпечними наслідками.

Враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію завданих тілесних ушкоджень в голову потерпілій ОСОБА_9 підсудним ОСОБА_7, що стало причиною смерті останньої, то такі дії підсудного ОСОБА_7, в цій частині, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України - як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Крім того, дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд також вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчинив злочини в стані алкогольного сп'яніння, так як вищевказаний факт стверджується показами самого підсудного, який не заперечував, що до вчинення злочину вживав спиртні напої, так і показами свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_16, які бачили підсудного 10 лютого 2009 року, що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винного, який по місцю проживання та служби характеризується позитивно.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудному суд визнає такі як - з'явлення зі зізнанням,його молодий вік, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, часткове визнання вини.

Обставини, які обтяжують покарання підсудному суд визнає такі, як - вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, при яких були вчинені злочини, думку потерпілих - які просять призначити суворе покарання підсудному, а також суспільну небезпечність злочинних дій підсудного ОСОБА_7, внаслідок яких настали виключно тяжкі наслідки - загибель людини, суд приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання в межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинені злочини.

Так, як підсудний вчинив тяжкий злочин, то суд вважає за необхідне, відповідно до ст.54 КК України, позбавити його військового звання «старший солдат».

А тому, таке призначене судом покарання підсудному є необхідне і достатнє для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України потерпілі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до підсудного ОСОБА_7 заявили цивільний позов про стягнення на їх користь, за завдану їм моральну шкоду в сумі по 50 000 грн., кожному, за смерть своєї дочки ОСОБА_9

Крім того, потерпілі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили цивільний позов до підсудного ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди на їх користь, за витрати на поховання ОСОБА_9, та продукти харчування для поминок, на загальну суму 14 828грн. 15 коп., вказану суму просять стягнути на користь потерпілої ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_7 позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди визнав повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні винність ОСОБА_7, у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9, встановлена, а тому докази вини ОСОБА_7 підтверджують також обґрунтованість заявлених потерпілими цивільних позовів.

Задовольняючи цивільний позов про відшкодування моральної шкоди потерпілим, суд виходить з того, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 відносно ОСОБА_9 настала смерть останньої. Потерпілим було завдано моральну травму в зв'язку з загибеллю дочки, вони втратили відчуття сім'ї, родинного щастя. На даний час перебувають в тяжкому психічному стані розпачу, відчаю, усвідомлюють довічність розлуки з дочкою, внаслідок чого вони зазнали надзвичайної психічної травми.

А тому, виходячи з викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги потерпілих ОСОБА_4,ОСОБА_5 стягнувши з підсудного ОСОБА_7 на їх користь по 50 000 грн., моральної шкоди кожному.

Відповідно до ст. 28 КПК України, ст.ст. 22, 1168, 1201 ЦК України, цивільний позов позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 14828 грн. 15 коп. підлягає задоволенню в повній мірі.

Відповідно до ст.ст.91, 93 КПК України судові витрати в сумі 1947 грн. 08 коп. покласти на підсудного.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд гарнізону,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі яких призначити покарання:

- по ч.1 ст. 115 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України позбавлення волі строком на 10 /десять/ років з позбавленням військового звання «старший солдат»;

- по ч. 1 ст.185 КК України - позбавлення волі строком на 2/два/роки;

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і остаточно призначити покарання - позбавлення волі строком на 10 /десять / років з позбавленням військового звання « старший солдат».

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 на підставі ст. 72 КК України, з зарахуванням попереднього ув'язнення, в зв'язку з даною справою обчислювати з 11 лютого 2009 року.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_7 - тримання під вартою залишити без змін, і до вступу вироку в законну силу утримувати його в слідчому ізоляторі №23 м. Полтава.

Цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до засудженого ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн., кожному, та матеріальної шкоди в сумі 14 828 грн.15 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., кожному.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 14828 грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково - дослідного експертно -криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Полтавській області 1947 грн. 08 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон Fly. передати ОСОБА_8,

- картки поповнення рахунку різних мобільних операторів мобільного зв'язку «Білайн», «МТС», «Київстар», «Лайф» перелічені на а.с. 152 кримінальної справи - передати ОСОБА_10;

- мобільний телефон «Sony - Erricsson Z 530 і зарядний пристрій передати потерпілій ОСОБА_4;

- картку поповнення рахунку МТС вартістю 10 грн., та грошові купюри - одна дві гривні і одинадцять по одній гривні передати ОСОБА_10 які перелічені на а.с. 223, а решту речових доказів перелічених на вищевказаному аркуші справи - знищити;

- пляшку шампанського «Советское шампанское», вказану на а.с. 234, знищити;

- речові докази по справі перелічені на а.с. 265 передати потерпілій ОСОБА_4, а речові докази перелічені на вищевказаному аркуші справи - зразки волосся і підногтьового вмісту - знищити;

- куртку і спортивні штани ОСОБА_7 - передати ОСОБА_8; Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону, через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону, протягом п'ятнадцяти діб, з моменту його проголошення , а засудженим - у той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.