ВИРОК №14

Іменем України

3 вересня 2009 року     м. Черкаси

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні, в
приміщенні суду, в складі: головуючого полковника юстиції ТОРОПЕНКА М.В., при
секретарі БОБИЛЬОВІЙ Т.С., з участю державного обвинувача, військового прокурора
Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М., розглянув кримінальну
справу по обвинуваченню солдата строкової служби військової частини А-3024

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с В'язівок, Городищенского району, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не судимого, не одруженого, призваного 6 жовтня 2008 року Городищенським РВК, Черкаської області,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.407 КК України. Судовим слідством військовий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем строкової служби, та не маючи мети зовсім ухилитися від несення обов'язків військової служби, самовільно залишив військову частину А3024, і знаходився за її межами, з 13 липня 2009 року по 26 липня 2009 року, тобто тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця, поїхавши до місця проживання своїх батьків в с В'язівок, Черкаської області, де проводив час на свій розсуд.

Допитаний в період досудового слідства і в судовому засіданні, підсудний визнав себе винним в самовільному залишенні військової частини і показав, що дійсно залишив частину 13 липня 2009 року, поїхавши до місця проживання своїх батьків в с В'язівок, Черкаської області, де знаходився до 26 липня 2009 року, а після, з'явився разом їз батьками в військову частину, і заявив про себе.

Крім визнання своєї вини підсудним, його винуватість в самовільному залишенні військової частини, стверджується слідуючими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_5 в суді показав, що підсудний знаходився на лікуванні в медичному пункті військової частини А3024. І 13 липня 2009 року, близько 9 години ранку 30 хвилин ранку, після огляду останнього, було прийнято рішення щодо його виписки, в зв'язку з його одужанням.

Близько 10 години підсудний був переодягнений в військову форму одежі і звернувся до нього з проханням, щоб спуститися в курилку, біля медичного пункту, на що він дав згоду.

А, в 11 годин ОСОБА_3 залишив розташування військової частини і прийнятими мірами розшуку, в цей день, знайдений не був.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що він є командиром технічного дивізіону військової частин , і 13 липня 2009 року, близько 11 години, було встановлено, що ОСОБА_3 самовільно залишив розташування військової частини.

Свідок ОСОБА_4 (мати підсудного) показала, що 13 липня 2009 року, від командування військової частини, вона дізналася, що її син самовільно залишив розташування частини. Пошуки їх сина результатів не дали, а 26 липня 2009 року, о 10 годині, їх син прийшов додому в с В'язівок, Городищенського району і повідомив, що причиною залишення частини стало з'ясування стосунків зі своєю дівчиною.

Крім того, з протоколу огляду іменного списку батареї військової частини А3024 вбачається, що з 13 по 25 липня 2009 року підсудний був відсутній на вечірніх перевірках.

Відповідно до висновку військової лікарняної комісії підсудний визнаний здоровим і придатним до військової служби.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем строкової служби самовільно залишив військову частину, і знаходився за її межами з 13 липня по 26 липня 2009 року, тобто тривалістю понад 3 доби, але не більше місяця, то такі його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.407 КК України.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, який по місцю проживання та служби характеризується позитивно.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає такі, як його щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, та його молодий вік.

Враховуючи вищевикладені обставини, що пом'якшують покарання підсудному та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, тобто застосувати ст.69 КК України, і призначити покарання у вигляді арешту.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд гарнізону, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.407 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, призначити покарання - 2 (два) місяці арешту.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 - нагляд командування військової частини А3024 - скасувати, помістивши останнього на гауптвахту Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по м. Києву та Київській області.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття його на гауптвахту.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону, на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.