ВИРОК №16

Іменем України

21 вересня 2009 року     м. Черкаси

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону у відкритому судовому засіданні, в
розташуванні військової частини, в складі: головуючого полковника юстиції
ТОРОПЕНКА М.В., при секретарі БОБИЛЬОВІЙ Т.С., з участю державного обвинувача,
військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М.,
розглянув кримінальну справу по обвинуваченню прапорщика військової частини А-3024

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Суворовське, Тульчинського району, Вінницької області, українця громадянина України, з середньою освітою, не судимого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, на військовій службі за контрактом з 1995 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України. Судовим слідством військовий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, у 1995 році, будучи рядовим запасу, діючи з корисливих мотивів, та шляхом обману, під час призову на військову службу прапорщиків за контрактом, повідомив недостовірні відомості про наявність у нього середньо-спеціальної освіти в Тульчинський РВК Вінницької області, що стало підставою для незаконного присвоєння йому наказом заступника МО України - командувача військами Повітряної оборони України від 15 грудня 1995 року №47-ПМ, військового звання „прапорщик", та подальшого нарахування у військовій частині А-3024 грошового забезпечення за присвоєне військове звання „прапорщик".

Він же, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, та з метою надання вигляду законності, незаконного отримання ним у 1995 році військового звання „прапорщик", у 2000 році, надав у відділ кадрів стройової частини А-3024 завідомо підроблений документ - копію диплому серії НОМЕР_1 з реєстраційним №НОМЕР_2, та копію додатку до нього, які видаються Уманським агротехнічним коледжем Черкаської області, про закінчення ним, якоби вищевказаного навчального закладу, у 1995 році, внаслідок чого, в період з січня 1996 року по липень 2009 року, шляхом шахрайства, заволодів у військовій частині А-3024 грошовими коштами на загальну суму 10841 грн. 95 коп.

Допитаний в період досудового слідства і в судовому засіданні підсудний визнав себе винним і показав, що дійсно вчинив злочин при вищевказаних обставинах.

Крім визнання своєї вини підсудним, його винуватість у вчиненні злочину доказана і стверджується слідуючими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_4 в суді показав, що він, як начальник кадрів військової частини A3024, долучив до особової справи підсудного, надані останнім, копію диплому та додаток, завірені нотаріально, про закінчення ним, 24 вересня 1995 року, Уманського агротехнічного коледжу Черкаської області.

А свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює в Уманському агротехнічному коледжі з 1989 року, по теперішній час, на посаді старшого інспектора відділу кадрів, та є відповідальною за ведення особових справ студентів, реєстрацію та видачу дипломів. Що стосується ОСОБА_3, то до списків студентів коледжу останній не зараховувався, в навчальному закладі не навчався, і диплом серії - НОМЕР_1, з реєстраційним №НОМЕР_2, про закінчення в 1995 році коледжу, не отримував.

Крім того, відповідно до огляду журналу реєстрації видачі дипломів Уманського агротехнічного коледжу Черкаської області, - диплом серії НОМЕР_1 під №НОМЕР_2 видний у 1994 році громадянину ОСОБА_5

Відповідно до технічно-криміналістичної експертизи документів, відтиск круглої гарбової печатки приватного нотаріуса КРИЖАНІВСЬКОЇ І.В., відтиск прямокутного штампу, та друкований текст в його межах, на зворотному боці копії диплому серії НОМЕР_1, нанесені струменевим способом друку. У такий спосіб відтиски печаток у документах не виконуються.

Із довідки командування військової частини А-3024 вбачається, що різниця між грошовим забезпеченням солдата контрактної служби, та отриманим ОСОБА_3 грошовим забезпеченням прапорщика за період з 1 січня 1996 року по 31 липня 2009 року, становить 10841 грн.95 коп.

Постановою військового місцевого суду Черкаського гарнізону, від 17 вересня 2009 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст..358 ч.3 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.1 ст.410 КК України, - як заволодіння військовослужбовцем військовим майном (грошовими коштами) шляхом шахрайства.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який по місцю проживання та служби характеризується позитивно.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає такі як - щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, наявність утримання неповнолітньої дитини, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Суд вважає, що з урахуванням особи винного, обставин, що пом'якшують покарання підсудному та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, за можливе перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, тобто застосувати ст..69 КК України, та призначити покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців і вважати, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним г.ових злочинів.

Військовим прокурором заявлено цивільний позов, в інтересах військової частини А-3024, про стягнення на її користь з ОСОБА_3 10341 грн.95 коп.

Підсудний в судовому засіданні визнав пред'явлені до нього вимоги цивільного позову.

В судовому засіданні винність ОСОБА_3 у вчинені злочину встановлена, а тому докази вини ОСОБА_3 підтверджують також обґрунтованість заявленого цивільного позову військовим прокурором.

Відповідно до ст.28 КПК України, ст.1166 ЦК України позовні вимоги військового прокурора до ОСОБА_3, про стягнення 10341 грн.95 коп., на користь військової частини А3024 підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд гарнізону, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.410 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, призначити

покарання - 1 (один) рік службового обмеження для військовослужбовців, з відрахуванням із суми грошового забезпечення засудженого в доход держави в розмірі 10 (десять) відсотків, щомісячно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов, заявлений військовим прокурором, в інтересах військової частини А3024, про стягнення 10341 грн.95 коп. з ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3. на користь військової частини А3024 10341 грн.95 коп.

Речові докази:

- особову справу прапорщика ОСОБА_3 - передати в військову частину А3024;

- роздавальні відомості за періоди з лютого 1995 року по липень 2009 року - залишити в військовій частині А3024, для використання за призначенням.

На вирок суду сторонами може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону, на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.