УХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

«12» липня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Декайла П.В. Суддів - Коструби Г.І., Крукевича М.Н. з участю прокурора Бурлаки Г.В. засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайсуду від 16 березня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженка м.Тернополя, укр., гр.України, з середньою освітою, неодружена, не працює, прож. АДРЕСА_1, не-судима

засуджена за ч.1 ст. 191 КК України до штрафу в сумі 510 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ІНФОРМАЦІЯ_1 289 грн. 68 коп. заподіяної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_1, працюючи на посаді торгового агента у ІНФОРМАЦІЯ_1 та будучи особою, якій ввірено грошові цінності, 23 квітня 2004р., отримавши у приватного підприємця ОСОБА_2 за відпущений їй товар грошові кошти в сумі 289.68 грн., в касу ІНФОРМАЦІЯ_1 не повернула, а привласнила, втративши в подальшому на особисті потреби.

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, оскільки вина її у вчиненні злочину не доведена.

Вважає, що вона не є суб»єктом даного злочину, оскільки не підписувала договір про повну матеріальну відповідальність.

Про відсутність в її діях складу злочину свідчить той факт, що грошових коштів від підприємців не отримувала, жодного позову ніхто з них до неї не пред»являв, в тому числі і підприємець ОСОБА_2

Справа № 11-225                                                  Головуючий у І інстанції - Грицак Р.М.

Категорія                                                                                Доповідач- Коструба Г.І.

До матеріалів справи не долучена і відривна частина прибуткового касового ордера квитанції НОМЕР_1, де має бути записано, від кого прийнята сума, а тому ОСОБА_2 не має ніякого відношення до даної квитанції, а тому і до суми.

Сам прибутковий касовий ордер до справи долучений не був, як і книга обліку доходів і витрат за НОМЕР_2.

Твердження ОСОБА_2 про те, що вона ( засуджена) поставила свій підпис в книзі реєстрації стосовно суми 289.68 грн. не відповідає дійсності, оскільки жодного підпису в цій книзі вона не ставила, про існування її їй взагалі невідомо, що дає можливість зробити висновок про підробку її підпису та змову між підприємцем і працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, слідством і судом не здобуто жодного об»єктивного і допустимого доказу її вини.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з доводами апеляції та матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд ретельно дослідив обставини справи в їх сукупності, правильно кваліфікував дії засудженої та призначив їй покарання відповідно до закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду торгового агента ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно наказу №НОМЕР_3 з повною матеріальною відповідальністю, договір про яку підписати відмовилась, про що був складений акт ( а.с. 12,29).

Згідно тексту останнього ОСОБА_1 тим не менш з ним була ознайомлена.

В посадовій інструкції торгового агента, долученої до справи судом (а.с. 152, 153), вбачається, що торговий агент в разі необхідності приймає по прихідних ордерах в Покупця готівку за відпущений і неоплачений товар згідно накладних і здає готівку в касу товариства. Отриманий у касира чек торговий агент зобов»язується повернути покупцю.

Саме ці дії згідно матеріалів справи та пояснень засудженої ОСОБА_1 і виконувала, фактично погодившись з тим, що вона є матеріально відповідальною особою.

Оскільки ОСОБА_1 отримувала від підприємців гроші відповідно до своїх обов»язків і вони знаходились в її правомірному володінні - вона є суб»єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, який доведений іншими зібраними по справі доказами.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка начальник торгового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_1 виконувала свої обов»язки відповідно до посадової інструкції та була матеріально відповідальною особою. Привласнення нею грошей стало відомо у березні 2004р. при звірці даних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про рух товароматеріальних цінностей.

Вказані обставини підтвердили свідки : головний бухгалтер ОСОБА_6, касир ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що за відпущений їй товар відповідно до накладної №НОМЕР_4, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 23.04.04р., вона передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 289.68 грн., яка, в свою чергу, виписала їй прибутковий касовий ордер за НОМЕР_1, де вказала суму одержаних нею коштів та поставила свій підпис.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що це її підпис на квитанції до прибуткового касового ордера НОМЕР_1 від 23.04.04р. і вона взяла ці гроші у підприємця ОСОБА_2, які здала в касу підприємства.

Як вбачається з оглянутої судом квитанції НОМЕР_1 до прибуткового касового ордера на суму 289,68 грн., яка вилучена у підприємця ОСОБА_2, на квитанції стоїть підпис засудженої ( а.с.227-230).

Враховуючи наведене, суд правильно поклав в основу обвинувального вироку показання ОСОБА_2 та оглянуті і долучені в судовому засіданні документи, оскільки у суда не було підстав піддавати сумніву показання свідка, які підтверджуються і іншими, здобутими по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі і квитанцією до прибуткового касового ордера.

Посилання в апеляції на те, що до справи не був долучений прибутковий касовий ордер, як раз і свідчить про привласнення засудженою грошей в сумі 289.68 грн., оскільки даний ордер міг бути повернутий та облікований лише разом з грішми, які були викрадені.

Цей порядок отримання грошей за відпущений і неоплачений товар також передбачений посадовою інструкцією торгового агента.

Посилання засудженої в апеляції на те, що в книзі реєстрації є її підроблений підпис, який ніби-то свідчить про її вину у привласненні грошей, не підтверджується здобутими по справі доказами, оскільки у вироку суду немає посилань на її підпис саме в цьому документі як на доказ вини, а зроблене посилання на прибутковий касовий ордер НОМЕР_1 від 23.04.04р., який був предметом дослідження в судовому засіданні і який дійсно підписаний засудженою, проти чого не заперечує і вона сама.

При призначенні покарання суд дотримався положень Загальної частини КК України при вирішенні питання про призначення покарання винній особі.

Зокрема, суд врахував як пом»якшуючі її вину ті обставини, що ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання, її молодий вік, те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, призначивши мінімальне покарання у вигляді мінімального штрафу.

Таким чином, при перевірці справи апеляційний суд не вбачає будь-яких передбачених ст. 365 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку за апеляцією засудженої.

Керуючись ст.ст.356, 356, 371 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайсуду від 16 березня 2006р. відносно ОСОБА_1 - без змін.