Справа № 2-256 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007 року Харківський районний суд Харківської робласті у складі:

головуючого - судді - Козирєвої Г.М.

при секретарі                Нетецькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 10 квітня 2006 року відповідачем було продано їхній малолітній дочці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без відома та дозволу батьків мобільний телефон РШЫР8 350 вартістю 350,0 грн.

Укладену угоду позивачі вважають недійсною та просять зобов"язати продавця прийняти у них вказаний мобільний телефон та сплатити їм його повну вартість, оскільки малолітня дочка, яка не досягла 14 років, не мала права укладати таку угоду без згоди батьків, бо це виходить за межі її цивільної дієздатності, а продавець не вправі був продавати таку річ малолітній дитині без згоди її батьків. Мобільний телефон має велику вартість, гроші на придбання телефону дочка взяла без відома батьків. Крім неї у сім»ї є ще двоє неповнолітніх дітей, мати яких не працює, а ОСОБА_1 є інвалідом війни і сім»я існує лише на його пенсію. Така купівля телефону поставила сім»ю у скрутне матеріальне становище. Одразу після того, як вони дізналися про придбання дочкою мобільного телефону, вони неодноразово зверталися до приватного підприємця ОСОБА_3 з питанням про повернення телефону та повернення їм його вартості, 12.06.06 р. про це до приватного підприємця ОСОБА_3 була подана письмова заява, однак з ними не стали розмовляти і до даного часу питання не вирішено. Тому вони вважають, що такими діями відповідача їм, кожному завдана моральна шкода у розмірі 1 000 грн., яка повинна бути відшкодована відповідачем, а також просять стягнути з відповідача витрати по сплаті правової допомоги у сумі 500 грн.

Відповідач ОСОБА_3, а також її представник за довіреністю ОСОБА_5, позовні вимоги подружжя ОСОБА_1 визнали частково, згодні отримати назад проданий мобільний телефон та повернути батькам неповнолітньої ОСОБА_4  300 грн., оскільки на телефоні після продажу виявлена подряпина, що свідчить про часткову втрату ним товарного вигляду. Не згодні відшкодовувати будь-яку шкоду, оскільки їм не було відомо про вік дівчини, про це навіть не писалось у письмовій заяві ОСОБА_1 від 12.04.06 р. Крім того, позивачами, як вважає представник відповідача ОСОБА_5, не надано доказів спричинення такої шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги подружжя ОСОБА_1підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, малолітньою ОСОБА_4, якій на момент укладення угоди було лише 13 років (а.с.5), 10.04.2006 р. у приватного підприємця ОСОБА_3 був придбаний мобільний телефон РНІІЛР8 350 вартістю 350 грн., про що свідчить наданий позивачами гарантійний талон та товарний чек, копія яких залучена до матеріалів справи (а.с.3).

З пояснень позивачів, представника відповідача у судовому засіданні, а також з тексту письмової заяви ОСОБА_1 від 12.04.06 р. встановлено, що придбання малолітньою ОСОБА_4 телефону мало місце без відома та згоди її батьків.

Відповідно до ст.31 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.

Придбання мобільного телефону в даному разі не є дрібним побутовим правочином, оскільки, як свідчить товарний чек, вартість його складає 350 грн. (а.с.3) і з урахуванням матеріального становища сім»ї позивача, в якій 5 її членів існують на пенсію батька й не мають інших доходів, має велику вартість. До того ж придбання такое речі породжує цілу низку взаємних прав та обов»язків, пов»язаних з користуванням мобільним зв»язком, для чого особа повинна бути наділена певною цивільною дієздатністю, якої малолітня ОСОБА_4 не мала станом на 10.04.06 р.

Згідно ст.221 ч.2 ЦК України, правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, не схвалений її батьками, є нікчемним. І на підставі ст.236 ЦК України є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 221 ч.3 ЦК України передбачено, що якщо правочин з малолітньою особою вчинила фізична особа з повною цивільною дієздатністю, то вона зобов»язана повернути малолітній особі та її батькам все те, що вона одержала за таким правочином від малолітньої особи.

Тому з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь подружжя ОСОБА_1повну вартість мобільного телефону у сумі 350 грн. І, оскільки батьки неповнолітньої ОСОБА_4 згодні повернути мобільний телефон, необхідно зобов»язати приватного підприємця ОСОБА_3 прийняти телефон незалежно від того, у якому від знаходиться стані.

В зв»язку з зазначеним, немає правових підстав для зменшення суми вартості телефону, яка підлягає поверненню батькам ОСОБА_4

Разом з тим, суд не знаходить підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивачів, оскільки, відповідно до ст.221 ч.4 ЦК України, дієздатна особа зобов»язана відшкодувати збитки, завдані укладенням недійсного правочину, якщо у момент вчинення правочину вона знала або могла знати про вік другої сторони.

Як видно з пояснень представника відповідача, їм не було відомо про точний вік неповнолітньої ОСОБА_4, про це вони дізналися лише під час слухання справи у суді, й про це, навіть не було написано у заяві її батька (а.с.4). З свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_4 видно, що на

момент вчинення недійсної угоди вона мала гранічний вік, а саме їй виповнилося 13 років 9 місяців 18 днів, що свідчить про те, що продавець, дійсно, міг помилятися відносно її точного віку. Крім того, позивачами не надано доказів наявності моральної шкоди, її розміру та розрахунку. Тому у задоволенні вимог позивачів про стягнення моральної шкоди повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 210, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.31,221,236 ЦК України, ст. 154 Сімейного Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсною угоду, укладену 10 квітня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою приватним підприємцем продано, а малолітньою ОСОБА_4 придбано мобільний телефон РНІ1ЛР8 350, заводський номер 351660009023538, вартістю 350,0 грн.;

Зобов"язати батьків ОСОБА_4 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, повернути вказаний телефон приватному підприємцю ОСОБА_3, та зобов"язати приватного підприємця ОСОБА_3 повернутиОСОБА_1 та ОСОБА_2 його вартість у сумі 350 грн. (триста п"ятдесят гривнів).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. (п"ятидесяти однієї гривні), а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн., шляхом перерахунку ТУ ДСА в Харківській області р/р 35225007000164 Банк одержувача: УДК у Харківській області код 26281249 МФО 851011.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 500 грн. (п"ятьсот гривнів).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський райсуд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4^т.2^ЩДПК України.