Справа № 2а-47
2010 рік
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 лютого 2010 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд Івано – Франківської області у складі
головуючого-судді Лошак О.О.
з участю секретаря Макар С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурдуняка Павла Івановича, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ДАІ при УМВ в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 850 гривень, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Рогатинського районного суду із позовом до Бурдуняка Павла Івановича, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ДАІ при УМВ в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 850 гривень.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що постановою серія АТ №013867 від 08 вересня 2009 року, винесеною інспектором ДПС Надвірнянського взводу ДПС бурдуняком Павлом Івановичем його визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.122 КУпАП а саме – в тому, що він керував транспортним засобом без поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перевищив встановлену швидкість руху на 20 км/год. та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Постанову Бордуняка Павла Івановича, інспектора ДПС Надвірнянского взводу про накладення на нього адміністративного стягнення вважає незаконною. 08 вересня 2009 року біля 10 години 30 хвилин він дійсно керував транспортним засобом марки ВАЗ 21 011 державний номерний знак НОМЕР_1 в с.Гвізд Надвірнянського району, а саме їхав з с.Юнашків Рогатинського району в м.Яремче Надвірнянського району. В с.Гвізд Надвірнянського району його зупинив працівник ДПС та після огляду документів, повідомив, що в нього відсутній поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та , що він перевищив швидкість руху. Він пояснював інспектору ДПС про те, що не встиг поновити поліс. Автомобілем користується не часто. Не звернув уваги на те, що закінчився термін дії полісу. Швидкості не перевищував, оскільки йому відомо про посилення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Автомобіль 1980 року випуску, а тому не може розвивати значну швидкість. Показник спідометра був на позначці 77 км/год. На приладі було зафіксовано швидкість 85 км/год, однак доказів про те, що це саме швидкість руху транспортного засобу під його керування не було надано. Про накладення на нього адміністративного стягнення працівник ДПС йому не повідомив. Про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень дізнався з виклику 19 грудня 2009 року, коли прибув в ДВС Рогатинського районного управління юстиції. Просив поновити термін на оскарження постанови. При винесенні рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано та не взято до уваги інспектором відомості про його особу, а саме те, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, правопорушення виникло ненавмисно. 23 вересня 2009 року він уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просив позов задовольнити, скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач по справі в судове засідання не прибув, про причину своєї неявки до суду не повідомив, хоч про день, час місце розгляду справи повідомлявся належним чином та у встановленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення йому повістки про виклик до суду.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАСу України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
08 вересня 2009 року інспектором ДПС Надвірнянського взводу ДПС Бордуняком Павлом Івановичем винесено постанову серія АТ №013867 по справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 транспортний засіб марки ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_5.
ОСОБА_1 має право керувати вищезазначеним транспортним засобом на підставі доручення від 08 липня 2008 року. Термін дії доручення до 28 липня 2018 року.
Відповідно до полісу серія ВВ/7423409 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 23 вересня 2009 року отримав поліс обов’язкового страхування. Термін дії полісу з 23 вересня 2009 року до 22 вересня 2010 року.
Пунктом 2.1 г правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов’язкового страхування. У відповідності до ч.1 ст.126 кодексу України про адміністративні правопорушення - керування водіями транспортними засобами без поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 ст. 122 КпАП України передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
З позовної заяви вбачається, що про винесення щодо нього постанови від 08 вересня 2009 року він дізнався лише із попередження про виклик до державної виконавчої служби, яке отримав 19 грудня 2009 року , що позбавило його права в установлений строк звернутися із даним позовом до суду, а тому суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Із обставин. викладених у позовній заяві, вбачається, що він не перевищував швидкість руху транспортного засобу більш як на 20 км/год., адже рухався зі швидкістю до 77 км/год, з даними , які зафіксовані на приладі «Беркут» не погодився.
Відповідно до ст.245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів того, що позивачем по справі було допущено перевищення швидкості більш як на 20 км/год. відповідачем в судове засідання не надано.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 24 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звернено увагу на неприпустимість спрощеного підходу до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст. 62 Конституції України.
У відповідності до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Норма даної статті діє безпосередньо: для застосування усного зауваження й звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази з урахуванням особи ОСОБА_1, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, що 23 вересня 2009 року ОСОБА_1 уклав договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.122 КУпАП. З врахуванням усіх обставин справи в їх сукупності та особи правопорушника, вчинене ОСОБА_1 правопорушення слід вважати малозначним і від адміністративної відповідальності його звільнити, обмежившись усним зауваженням. Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасувати.
На підставі наведеного ст.ст.71,158-163 КАСу України, ст.ст. 22,287,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Постанову серія АТ №013867 від 08 вересня 2009 року, винесену Бурдуняком Павлом Івановичем, інспектора ДПС Надвірнянського взводу ДПС ДАІ при УМВ в Івано-Франківській області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень скасувати.
Застосувати до ОСОБА_1 статтю 22 КУпАП та від покарання його звільнити, обмежившись усним зауваженням Провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про оскарження постанови і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку п.5 ст.186 КАСу України.
Головуючий: