Справа № 2-540/10                      

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року           Новосанжарський районний суд  Полтавської області  в складі:

головуючого  -  судді   Бугрія В.М.,

при секретарі -   Перепадченко Я.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Орган опіки та піклування при Новосанжарській державній районній адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2010 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною.

          В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що дитина не має належної уваги від своїх батьків, онука знаходиться на її постійному утриманні. Рідний батько не приймає участі у вихованні своєї дитини, так як має іншу сім'ю. Мати забула про існування своєї дитини, не з'являється до неї, не приймає участі в житті своєї доньки.

          Відповідачі в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не направили до суду своїх представників для участі у справі, та не надали заперечення проти позову.     Представник третьої особи вважає можливим і доцільним задовольнити позов, оскільки відповідачі не приділяють дитині часу та уваги, батьківські обов'язки не виконують.  

Суд, заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 -  є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник Органу опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації надала суду письмовий акт обстеження умов проживання позивача від 14.04.2010 року. З нього слідує, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 року народження , працює в Нехворощанській РЛ №2 молодшою медичною сестрою, проживає в АДРЕСА_1 в одному господарстві з чоловіком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 – інвалід 2-ї групи  та онукою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. ОСОБА_1 в господарстві тримає птицю, має земельну ділянку розміром 0,34 га.  

Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 26.05.2010 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мають власний будинок, в якому 4 кімнати, санітарний стан приміщення задовільний. В будинку чисто, прибрано, меблями забезпечені, будинок газифіковано. Дитина забезпечена книгами, одягом, взуттям, також є для неї окрема кімната.

Обов'язки  батьків  щодо  дитини    закріпленні    в  ст. ст. 150, 180 Сімейного  Кодексу  України,  зокрема:  

      батьки  зобов'язані    виховувати    дитину  в  дусі  поваги до  прав  та  свобод  інших  людей,  любові до своєї  сім'ї  та  родини,  свого  народу, своєї  Батьківщини;  

      батьки зобов'язані  піклуватися    про  здоров'я    дитини, її фізичний, духовний  та  моральний  розвиток;

      батьки  зобов'язанні    забезпечити   здобуття    дитиною  повної загальної  середньої  освіти,  готувати  її  до  самостійного  життя;

      батьки  зобов'язанні    поважати  дитину;

      батьки  зобов'язанні    утримувати  дитину   до  досягнення  нею  повноліття.

Виходячи  з  вищезазначеного,  суд  приходить  до  висновку, що відповідачі свідомо,  протягом   тривалого  часу  не  виконують належним чином  своїх   обов'язків  по  відношенню  до  своєї малолітньої доньки.

Виходячи  з  вищевикладеного,  суд  встановив,  що  своїми  діями  відповідачі  порушують  Принцип  №  6 Декларації  прав  дитини,    проголошеної   Генеральною  Асамблеєю 20 листопада  1959  року,  записано : "Дитина, якщо  це  можливо,  повинна зростати під  опікою і  відповідальністю   своїх батьків, і  звичайно,  в атмосфері любові  та  матеріального  забезпечення".

В ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: "Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи".

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що "Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України".

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що "Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом ОСНОВНОЇ турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини."

Згідно статті 12 цього Закону вказано, що "Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці".

Виходячи з вищевказаного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  10, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК  України, ст.. 150, 180 СК  України, ст.ст. 8, 11, 12 ЗУ "Про охорону дитинства", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – орган опіки та піклування Новосанжарської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканку м. Дніпропетровськ, зареєстровану в АДРЕСА_3, ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканця АДРЕСА_2, стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Призначити ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_11, опікуном над малолітньою ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-дений строк з дня проголошення, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя /підпис/

З оригіналом вірно.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області                                                                         В.М. Бугрій