Судове рішення #9674266

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 22ц-2665/2010 Головуючий по 1 інстанції

 Категорія: 57 Бассак Т.Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н.І.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    « 15 » червня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Бурлака В.О.

суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.

при секретарі Петренко С.П.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання дій відповідача щодо відмови виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної за віком – протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки та в подальшому при нарахуванні пенсії , -

в с т а н о в и л а :

15 жовтня 2009 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання протиправною відмову відповідача у виплаті їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Також просила зобов»язати відповідача здійснити нарахування такої допомоги за 2006-2008 роки в сумі 3 891 гривня 90 копійок та зобов»язати  проводити такі нарахування в подальшому. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006, 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Просила задовольнити її позовні вимоги.

Постановою   Придніпровського районного суду м.Черкаси 02 лютого 2010 року позов задоволено частково.

Ухвалено визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси щодо відмови ОСОБА_6 в нарахуванні державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 15 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року протиправними.

Ухвалено зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси здійснити ОСОБА_6 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії  за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Паро загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 15 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року за мінусом 10% отриманих у 2008 році.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському  районі м.Черкаси просить скасувати постанову суду, як ухвалену з неповним з’ясуванням обставин та неповним дослідженням доказів, що мають значення для справи та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

  Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

  Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.

  Оскільки  встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки  за 2006 рік.

  Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

   Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

 Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Ст. 99 КАС України  встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачка звернулася в суд 15 жовтня 2009 року, питання про поновлення пропущеного нею строку звернення в суд перед судом не ставила, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що її вимоги підлягають задоволенню в межах одного року до звернення в суд, тобто з 15 жовтня по 31 грудня 2008 року включно.      

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов"язання відповідача нараховувати в подальшому щомісячну державну соціальну допомогу при нарахуванні пенсії, оскільки відповідно до норм діючого законодавства поновленню підлягає порушене право, а не право яке на думку особи може бути порушене в майбутньому.      

Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.

 Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі УПФ на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

            Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

 Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

 Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-

                            у х в а л и л а:

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси - відхилити.

             Постанову Придніпровського  районного суду м.Черкаси від 02 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про визнання дій відповідача щодо відмови виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної за віком – протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги та забезпечення її виплати за 2006-2008 роки та в подальшому при нарахуванні пенсії , - залишити без змін.

 Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення та  може бути оскаржена в касаційному порядку  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий     /підпис/

Судді         /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                         Н.І.Гончар

                                               

                                 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація