АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінни-цької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду Ук-
раїни в Замостянському районі м. Вінниці про поновлення проце-
суального строку, визнання бездіяльності протиправною, перера-
хунок і стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної
допомоги як дитині війни, відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Замостянсь-кому районі м. Вінниці на постанову Замостянського районного суду м. Вінни-ці від 13 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
02 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася в Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до управління Пенсійного фонду України в Замостянсько-му районі м. Вінниці ( далі - ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці ) про по-новлення процесуального строку, визнання бездіяльності протиправною, пере-рахунок і стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, відшкодування моральної шкоди ( а. с. 2-12 ), посилаючись на те, що відповідно до Закону Ук-раїни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV їй повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, дана соціальна допомога їй не виплачувала-ся протягом 2006-2007 років, а з січня 2008 року по теперішній час виплачуєть-ся не в повному обсязі. Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 просила
Справа № 22ц-2966/10 Постанова ухвалена під головуванням судді Бессараб Н.М.
Категорія 57 Доповідач Денишенко Т.О.
суд її позов задоволити в повному обсязі, відшкодувати за рахунок відповідача спричинену моральну шкоду в сумі 2000,00 гривень.
Постановою Замостянского районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2010 ро-ку ( а. с. 68-72 ) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Позивачці по-новлено строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушено-го права, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку і виплати підвищення до пенсії позивачки як дитині війни, зобов’я -зано управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінни-ці здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої для відповідного періоду, почи-наючи з 17.12.2008 року по 31.12.2009 року та виплатити їй різницю в коштах. В решті позовних вимог відмовлено
Не погоджуючись з постановою ( рішенням ) суду першої інстанції, управ-ління ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці оскаржило її в апеляційному порядку ( а. с. 77-79 ), посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального права. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши до-кази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової постано-ви в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інста-нції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими об-грунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), що ма-ють значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які право-відносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинст-ва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’я-сування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам спра-ви.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що остання має право на пільги, передбачені ст. 6 Закону Украї-ни «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.
ОСОБА_2 передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячна держав-на соціальна допомога чи щомісчне довічне грошове утримання, що виплачу-ється замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи слідує, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці та одержує пенсію за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що виплата ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV за 2006 та 2007 роки не проводилася, а з 01.01. 2008 року їй, як особі, яка має статус дитини війни, встановлено підвищення до пенсії на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі підпункту 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї-ни» від 28.12.2007 року № 107 в розмірі: з 01.01.2008 року - по 47,00 гривень, з 01.04.2008 року - по 48,10 гривень, з 01.10.2008 року - по 49,80 гривень. На під-ставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 управління ПФУ в Замостянському районі м. Вінниці перерахунок розміру пен-сії позивачки з врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року не проводило. Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки дана виплата підвищення до пенсії їй раніше проводилася у меншому розмірі, ніж гарантовано державою, тому підвищення до пенсії на 30%, як дитині війні підлягає перерахунку та ви-платі у повному обсязі в чітко визначені періоди часу.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за ра-хунок коштів Державного бюджету України. На підставі чинного законодавст-ва України суд правомірно не прийняв до уваги посилання представника відпо-відача на відсутність бюджетного фінансування.
Суд першої інстанції підставно відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог в частині виплати пенсії як дитині війни за період 2006-17.12.2008 років, оскільки відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій -ни» від 18.11.2004 року № 2195-IV на 2006 рік було зупинено, а відновлено п. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюд-жет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367. Пільги дітям війни перед-бачені абзацом 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», за-проваджені з 01.01.2006 року поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за по-годженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний за-кон набрав чинності з 02.04.2006 року, але підвищення пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання або щомісячної державної соціальної допомо-ги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком могло здійснюватись лише поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Після прийняття Конс-титуційним Судом України рішення від 09.07.2007року № 6-рп/2007 було від-новлено право позивачки на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за ві-ком.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» зазначив: «…в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату пев-них надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними».
ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом 02.02.10 року, вимагаючи стя-гнення коштів за період з 01.01.2006 року. Суд першої інстанції визнав, що нею пропущений річний строк звернення до суду за захистом порушеного права і поважних причин пропуску цього строку не вбачає. Разом з тим, в 2009 році во-на звернулася до відповідача із заявою нарахування підвищення до пенсії як дитині війни і 17.12.2009 року отримала відповідь, з якої дізналася про пору-шення свого права. З цієї дати суд правомірно вирішив поновити позивачці строк для звернення в суд з даним позовом.
Судом першої інстанції зроблено вірні висновки в частині відмови у задово-ленні вимог щодо стягнення певної суми підвищення до пенсії в розмірі 5098, 11 гривень, призначити та виплачувати в подальшому підвищення до пенсії, починаючи з 01.01.2010 року як безпідставних. На законних підставах судом відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неможливості за-стосування для розрахунку підвищення до пенсії розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра-хування» з огляду на таке.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пен-сія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 09 ли-пня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страху-вання» встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Така правова позиція зі спірного питання неодноразово була висловлена ко-легією cуддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду Ук-раїни, зокрема у постанові від 27 травня 2008 року. Підстав для її перегляду, зміни немає.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, не допустив неправильного застосування норм матеріального пра-ва чи порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції відповід-но до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування оскарженої постанови судова колегія не вбачає.
Разом з тим постанова суду від 13 квітня 2010 року підлягає зміні, з її резо-лютивної частини підлягає виключенню абзац п’ятий стосовно компенсації по-зивачці за рахунок Державного бюджету України судового збору в сумі 03,40 гривень. До такого висновку колегія cуддів дійшла з врахуванням того, що від-повідач звільнений від сплати судових витрат, в ОСОБА_1 як дитина війни від цих витрат не звільнена. В такому випадку ст. 88 ЦПК України не передба-чає компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення, судового збору за рахунок Державного бюджету України.
Доводи апеляційної скарги управління Пенсійного Фонду України в Замос-тянському районі м. Вінниці небгрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючтсь ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці відхилити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2010 ро-ку змінити, виключивши з її резолютивної частини п'ятий абзац стосовно ком-пенсації ОСОБА_1 судового збору в розмірі 03,40 гривень за рахунок Державного бюджету України.
В решті постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2010 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду Украї-ни протягом двох місяців з дня набрання законної сили .
Головуюча:
Судді