АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він- ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
cуддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
за участю представника відповідача, апелянта - управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці - Сімчук Л.Ю., представника Го-ловного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області Назаре-нка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі су -дових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за по-зовом
ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України
в Староміському районі м. Вінниці, Головного управління Пенсійного
фонду України у Вінницькій області про поновлення процесуального
строку, визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щоміся-
чної державної допомоги як дитині війни за 2006-2008 роки,
за апеляційною скаргою начальника управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці Топчія В.І. на постанову Староміського ра-йонного суду м. Вінниці від 25 травня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці протиправни-ми, зобов’язано його нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пен-сії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 22.05.2008 року. В решті позовних вимог відмовлено ( а. с. 30-32 ). ____________________________________________________________
Справа № 22ц-2033/10 Постанова ухвалена під головуванням судді
Категорія 57 Нечипорук Л.Ф., доповідач Денишенко Т.О.
Не погоджуючись з ухваленою постановою у справі, управління Пенсійно-го фонду України в Староміському районі м. Вінниці оскаржує її та просить скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у позові в повному обсязі. Апелянт посилається на пропуск ОСОБА_3 строку звернення в суд за захистом порушеного права, неправильне і невірне дослідження доказів су-дом першої інстанції, невстановлення обставин, незаконність судового рі-шення по суті ( а. с. 37-39 ).
Заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, відповідача Го -ловного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, переві- ривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволен-ню, а постанова суду - зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер-джуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності то- що ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверджен-ня, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка пра-вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного ( адміні-стративного ) судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунто-ваності є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для спра- ви, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність ви -сновків суду обставинам справи.
ОСОБА_3 є дитиною війни ( а. с. 6 ) і має право відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 01.01.2008 року, на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком отримува-ної нею пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держав-ної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
Вирішуючи спір за позовом ОСОБА_3 та задовольняючи її вимоги за період з 22 травня 2008 року без обмеження кінцевим терміном перерахун-ку і виплати коштів, суд першої інстанції в своїй постанові жодним чином не обґрунтував своєї позиції щодо позову в частині поновлення чи відмови в по-новленні пропущеного позивачкою процесуального строку для звернення в суд за захистом прав, свобод та інтересів особи, вимог ОСОБА_3 про перерахунок і виплату недоплачених коштів соціальної допомоги з 2006 ро-ку, не звернув уваги на те, що в своїх запереченнях на позов управління Пен-сійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці наполягало на зас-тосуванні ст. ст. 99, 100 КАС України ( а. с. 16-18 ). Дане питання є актуаль-ним з огляду на те, що підставою для відмови у задоволенні адміністративно-го позову є наполягання на цьому однієї із сторін у справі.
Також колегія cуддів не вбачає обґрунтованості у висновку суду першої ін -станції щодо необхідності виходу при вирішення справи за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України.
ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на її користь кошти за період з 2006 по 2008 роки. Задовольняючи позов з 22.05.2008 року на невиз-начений в майбутньому час, суд таким чином намагався врегулювати спір не тільки щодо існуючих правовідносин, а й тих, що можуть мати місце, чи не появляться в майбутньому, що недопустимо.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Її дію відновленоЗаконом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01. 2006 року, яким виключено пункт 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а статтею 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, запроваджуються в 2006 році поетапно, за резу-льтатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Ка -бінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради Ук-раїни з питань бюджету.
Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не скасовані та не були визнані неконституційними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Однак, 09.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007 ( справа № 1-29/2007 ) були визнані такими, що не відповідають Конс-титуції України ( є неконституційними ) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, пункт 12 ст. 71, яким зупинено дію на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям вій-ни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомо-га, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
З урахуванням того, що управління Пенсійного фонду України в Старомі-ському районі м. Вінниці наполягає на відмові у позові у зв’язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду, а причинами пропущення строку звер-нення до адміністративного суду є те, що ОСОБА_3 дізналася про по-рушення своїх прав від інших пенсіонерів у зв’язку з опублікуванням у пресі Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, колегія cуддів вважає, що поважних причин, з яких позивачкою пропущено процесуальний строк для звернення в суд, немає і підстав для поновлення строку у відповідності з ч.1 ст. 73 ЦПК України не вбачається.
Колегія cуддів прийшла до висновку, що в частині вимог позивачки з 2006 року по 19.03.2008 року необхідно відмовити, оскільки вона звернулася в суд лише 19.03.2009 року, за необґрунтованістю позову та пропуском нею строку звернення до суду.
Стосовно ж позовних вимог за 2008 рік, то вони дійсно підлягають частко-вому задоволенню, враховуючи наступне.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціаль-ний захист дітей війни» викладено в такій редакції «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гаран-тії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пен-сії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам вій-ни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожитко-вого мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В свою чергу, згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих ак-тів України» на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність в розрахунку на місяць в наступних роз -мірах: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Отже, ОСОБА_3 в період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року пра-вомірно виплачувалося відповідачем лише 10% від зазначених розмірів про-житкового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність.
В той же час, позовні вимоги за період з 22.05. по 31.12.2008 року дійсно підлягають задоволенню.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп /2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12. 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі по-ложення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвален-ня Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне засто-сування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо засто-совано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старомісько-му районі м. Вінниці задовольнити частково.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 25 травня 2009 року змінити.
Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції.
«Позов задовольнити частково.
У поновленні пропущеного процесуального строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 відмовити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Староміському райо-ні м. Вінниці щодо невиплати їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону Ук-раїни «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Староміському райо-ні м. Вінниці здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії згідно ст. ст. 6 Закону України «Про соціальний за-хист дітей війни» за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з врахуванням виплачених сум за цей період.
В решті позовних вимог відмовити.»
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: