АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
суддів Гуцола П.П., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових за-сідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього
сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3 про усунен-
ня перешкод в користуванні квартирою, поділ останньої,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ямпіль-ського районного суду Вінницької області від 10 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
01 лютого 2010 року ОСОБА_1, звернулася в Ямпільський районний суд Вінницької області з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_3 про усунення пе-решкод в користуванні належною на праві приватної власності квартирою, поділ останньої ( а. с. 4 ). Позов мотивувала тим, що під час шлюбу з відпові-дачем 01 жовтня 1992 року у них народився син ОСОБА_2. ОСОБА_3 та син володіють на праві спільної приватної власності двокімнатною квартирою АДРЕСА_1. Кварти-ра приватизована батьком та сином згідно Закону України «Про приватиза-цію державного житлового фонду» в 1996 році. Проте до 10.01.2010 року син мешкав разом з матір’ю по АДРЕСА_2, де у вказа-ний час сталася пожежа і надалі проживати в будинку стало неможливо. Од-нак відповідач не бажає аби син проживав у їхній спільній квартирі, чинить перешкоди в користуванні житлом, не допускає сина в помешкання, не дає ключі від вхідних дверей. За таких обставин ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаними вимогами.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 березня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди в користу-ванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди в користуванні і володінні квартирою, надати ОСОБА_1 і неповнолітньому синові ОСОБА_6 ключі від вхідних дверей квартири для безперешкодного входу в кварти-ру. Виділено для проживання і належних умов виховання ОСОБА_1 і її неповнолітньому синові ОСОБА_6 житлову кімнату площею 14,1 кв.м., позна-чену у плані квартири цифрою 3, що розташована в квартирі АДРЕСА_1 ( а. с. 33-34 ).
Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, ОСОБА_3 подав апе-ляційну скаргу ( а. с. 39-40 ), де просить оскаржуване рішення скасувати, ух-валивши нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на ухва-лення судом рішення на підставі неповного з ’ ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд вважає встановленими, висновків суду, що не відповідають обставинам справи. Апелянт вважає, що судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовані нор-ми матеріального права.
Сторони у справі належним чином, завчасно повідомлені про день, час, місце розгляду справи. Відповідач телеграмою висловив клопотання про роз-гляд справи у його відсутності, заперечуючи разом з тим законність і підста-ність вимог ОСОБА_1 Позивачка в судове засідання не з ’ явилася вдруге, будь-яких клопотань, заяв з приводу відкладення розгляду справи не подава-ла. Колегія cуддів у відповідності зі ст. 305 ЦПК України ухвалила розгляну-ти дану справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 у відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявле-них у суді першої інстанції, колегія cуддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони під-тверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судачин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все-бічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обста-винам справи. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його досто-вірність та допустимість.
Судове рішення не відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений до-водами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 08.07.1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Ямпільської мі-ської ради Вінницької області від 28.06.1996 року № 424, відповідач ОСОБА_3 та його син ОСОБА_2 є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 12-14 ).
Відповідно норм ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунен-ня перешкод у здійсненні права користування і розпорядження своїм май-ном.
З огляду на дану норму Закону, суд першої інстанції задоволив позов в по-вному обсязі, не звернувши увагу на те, що йдеться не лише про співвласни-ка квартири - сина сторін у справі, а й про його матір, яка жодного відношен-ня до квартири, що знаходиться у власності колишнього чоловіка та сина, не-має.
Проте ситуація, що має місце, потребує врахування судом наступних фак-тичних обставин справи.
Квартира АДРЕСА_1 є двокімнатною, кімнати в ній не ізольовані. Квартира розташована в одноповерховому житловому бу-динку ( на першому поверсі ).
Виділяючи для проживання ОСОБА_1 та її сину, 1992 року народжен-ня кімнату площею 14,1 кв.м., суд створив фактично неможливі умови для проживання сторін у справі. Адже матір і син є особами різної статі, тому проживання їх в одній кімнаті суперечить нормам житлового законодавства України. ОСОБА_3 за такого поділу судом квартири повинен проживати у прохідній кімнаті, що також є грубим порушенням норм житлового законо-давства України.
Поділ спірної квартири на умовах, прийнятих судом першої інстанції, є не -можливим і незаконним.
Ухвалюючи 10 березня 2010 року рішення у справі, суд першої інстанції не встановив дійсних правовідносин, що склалися між сторонами, не дав їм належну правову оцінку, не визначився в нормах матеріального права та ви-ніс невірне рішення у справі. Судом не було дотримано норм матеріального права та порушено вимоги процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасу-ванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, або коли суд вирішив пи-тання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
ОСОБА_2, в інтересах якого заявлено позов матір'ю, на даний час є неповнолітнім, тому до участі у справі належить залучити орган опіки і пік-лування Ямпільської міської ради, який в силу своїх функціональних обо-в’язків повинен представляти і захищати в суді інтереси неповнолітнього.
Поза увагою суду залишилися роз’яснення Верховного Суду України, ви-кладені в постановах Пленумів від 04.10.1991 року № 7 з наступними зміна-ми «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», від 12.04.1985 року № 2 з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосуван-ня судами Житлового кодексу України», згідно яких при вирішенні справ про виділ в натурі часток квартири, що є спільною частковою власністю, на-лежить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути ви-ділено відокремлену частину помешкання з самостійним входом ( виходом ). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переоб-ладнати приміщення в ізольовані квартири.
Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції не обгово-рив питання можливості технічного переобладнання спірної квартири з огля-ду на те, що вона розташована на першому поверсі одноповерхового житло-вого будинку, не призначив судову технічно-будівельну експертизу з цього питання, а також не встановив дійсну вартість спірного помешкання.
За порушених питань слід мати на увазі, що ст. 152 ЖК України передба-чає можливість переобладнання і перепланування квартири, належної спів-власникам на праві власності, вирішується з дозволу виконкому місцевої ра-ди, як органу місцевого самоврядування, до компетенції якого входять ці пи-тання.
Виконком Ямпільської міської ради за заявленим ОСОБА_1 позовом до участі у справі не притягувався, його позиція щодо переобладнання квар-тири, її перепланування, не запитувалася.
У спорах про поділ житла в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину квартири, що відповідає розміру їх часток у праві власності. Цього питання суд не з'ясовував.
В порушення глави 5 ЦПК України суд не забезпечив повне фіксування су -дового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, об-межившись складанням протоколу, що не передбачено чинним ЦПК Украї-ни і є грубим порушенням процесуального Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді спра -ви.
Допущене судом першої інстанції при розгляді даної справи неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не дають можливості апеляційному суду ухвалити нове рішення, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, ко-легія cуддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити частково.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 березня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд іншим його складом.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен -ня, проте протягом двох місяців з дня набрання законної сили вона може бу-ти оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді: