Справа № 1-698/10р.

     В И Р О К

   І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

      18 червня  2010 року                  Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді             Губко А.О

                           при секретарі                 Гвоздицькому А.О

                           за участю прокурора         Білошицького М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Києві кримінальну  справу за обвинуваченням

                                  ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українець, громадянин України, не одруженого, дітей немає, непрацюючого, освіта середня,  проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше судимого: 23.04.2010р. Солом’янським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.1  КК України до 1 року позбавлення волі

  у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3  КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1, будучи судимим 23.04.2010р. Солом’янським районним судом м. Києва за ст.185 ч.1  КК України до 1 року позбавлення волі по епізоду викрадення майна 25.01.2010р., знову скоїв корисливий злочин.

           Так, 24.03.2010 року, приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись по АДРЕСА_3 вирішив проникнути в приміщення ПП «Гетьман», звідки таємно викрасти чуже майно.

           Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, розбивши в дверях скло, проник до охоронюваного приміщення ПП «Гетьман»  за вищевказаною адресою і, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, у вказаному приміщенні знайшов будівельний інструмент, болгарку з диском, загальною вартістю 400 грн., яка належала гр. ОСОБА_2 і разом з викраденим майном з місця вчинення злочину втік.

             Однак свій злочинний умисел ОСОБА_1 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції, і викрадене майно було у нього вилучено.

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю,  підтвердив факт проникнення ним 24.03.2010 року біля 03 год. через розбите ним скло в приміщення ПП «Гетьман», що по АДРЕСА_3 звідки викрав будівельний інструмент - болгарку з диском, з якою на виході був затриманий працівниками охорони, З сумою спричиненої ним потерпілому шкоди у розмірі 400 грн. він повністю погоджується. У вчиненому  щиро кається.

На підставі ч.3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.

            З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 своїми навмисними діями, які виразились у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, але не доведені до кінця з причин, які не залежали від його волі, скоїв злочин, передбачений ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч.3 КК України.

            Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого ним злочину проти власності, який згідно зі ст.12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, особу підсудного, раніше судимого за крадіжки, відношення підсудного до вчиненого злочину,  щире каяття,  який ніде не працює і тривалий час не зайнятий суспільно-корисною працею, молодий його вік, факт повернення працівниками міліції потерпілому викраденого ним майна та конкретні обставини скоєного ним злочину і вважає, що підсудний заслуговує покарання у виді позбавлення волі, бо його виправлення неможлие без ізоляції від суспільства, але не на максимальний строк.

            Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, в силу ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

            Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, в силу ст.67 КК України, судом визнається вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

            Крім  цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 23.04.2010р.  був засуджений вироком Солом’янського районного суду м. Києва за ст. 185 ч.1  КК України до 1 року позбавлення волі за вчинення ним крадіжки 25.01.2010р., т.б. до постановлення даного вироку.

          З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним за сукупністю скоєних ОСОБА_1 злочинів до строку призначеного покарання зарахувати на підставі ч.4 ст.70 КК України частково відбуте ним покарання за вищевказаним вироком.  

    Речовий доказ: болгарку з диском, вартістю 400 грн., передані потерпілому ОСОБА_2 під розписку, суд вважає за можливе залишити у його розпорядженні.    (а.с.12, 13)

           Цивільний позов не заявлений.

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1  за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання  -  3 (три) роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань у виді – 4 (чотирьох) років позбавлення волі, зарахувавши йому в строк відбуття ним покарання частково відбуте покарання за вироком Солом’янського районного су м. Києва  від 23.04.2010 року  з 24. 03.2010р.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

 Цивільний позов не заявлений.

 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.

Суддя: