Справа № 22 - 1588                                         Головуючий в І інстанції

ГОЛОВКО О.В.

Категорія 17  Доповідач Вадзінський П.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого:                                             Прокопчук Л.П.,

Суддів:                                                       Вадзінського ПО.,

Воронцової Л.П.,

при секретарі  Борисовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 17 квітня 2006 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Транспортно експедиційної компанії „Транс-Юг", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку з ДТП, -

ВСТАНОВИЛА.

В серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 грудня 2003 року він- передав в оренду відповідачу свій автомобіль марки „ЗАЗ-110307", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на 10 років. 20 грудня 2003 року на вулиці Островське шосе в м.Херсоні, вказаним автомобілем, яким керував ОСОБА_2, що перебував у трудових стосунках з відповідачем, була скоєна дорожньо-транспортна пригода в результаті якої було пошкоджено належний йому автомобіль. Розмір завданої матеріальної шкоди становив 10849 гривень 22 копійки. Вказана сума була відшкодована йому АО „Пожежно-страхова компанія", проте це не покриває всі матеріальні затрати витрачені ним у зв'язку з скоєною дорожньо-транспортною пригодою. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому 9543 гривні в якості заподіяної матеріальної шкоди, а також діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, розмір якої ним визначено в 10 тисяч гривень. Крім того ним понесені судові витрати в розмірі 534 гривні. Просив стягнути з відповідача вказані суми.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 17 квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просив про скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися до судового засідання, перевіривши законність та обгрунтованність рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.440 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за  винятком випадків, передбачених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 03 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди, згідно якого позивач передав в оренду відповідачу свій автомобіль марки „ЗАЗ-110307", 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на 10 років. 20 грудня 2003 року о 08 годині на вулиці Островське шосе в м.Херсоні, на вказаному автомобілі, яким керував ОСОБА_2, з вини якого була скоєна дорожньо-транспортна пригода в результаті якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль. Завдана матеріальна шкода була відшкодована позивачу Акціонерним товариством „Пожежно-страхова компанія"

Оскільки позивачем не доведено належними доказами про наявність заподіяння відповідачем зазначеної в позові шкоди та не надано доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки рішення суду постановлено правильно в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, досліджених в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи і спростовують висновки суду, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Незважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, суд помилково застосував норми ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України, оскільки спірні правовідносини, за часом їх виникнення, врегульовані ст. ст. 440, 450 ЦК України (в редакції 1963 року), а за таких обставин, норми матеріального права зазначені судом необхідно виключити з мотивувальної частини рішення

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду не вбачається.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 17 квітня 2006 - залишити без зміни, виключивши з його мотивувальної частини посилання на ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК України і вважати, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову на підставі ст.ст. 440, 450 ЦК України (в редакції 1963 року).

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з наступного дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий

Судді;