справа № 2ц - 476 2007 рик

РІШЕННЯ Ім'ям   України

20 березня 2007 року Антрацитівський міскрайонний суд Луганської області у складі

судді    Філіпенко Л.П.

при секретаре                                                           Щербак A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів, третя особа - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до батьки ОСОБА_2. про стягнення матеріальної допомоги Її як дочка, яка продовжує навчання. В обгрунтування позову ОСОБА_1. посилається на ті, що раніше відповідач перебував у шлюбі з її матір'ю, яка є третя особа по справі, потім шлюб був розірваний, але відповідач платив аліменти до повноліття дочки у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) по рішенню суду, потім згідно мирової угоди між батьками від 14 травня 2004 року - по 50 грн. Однак після висновку мирової угоди відбулися істотні зміни в матеріальному становищі позивачки: значно піднялася плата за проживання в гуртожитку, проїзд, продукти харчування, тому допомога батька в розмірі 50 грн. явно не відповідає його можливостям. Тепер ОСОБА_1. навчається на 4 курсі по денній формі навчання у Національному аерокосмічному університету ім.М.Є.Жуковського до лютого 2009 року, отримає стипендію 174 грн. Посилаючись на ст.199 СК України, згідно якій якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати таку допомогу, позивачка просить стягнути із відповідача матеріальну допомогу на її користь як на утримання дочки, що продовжує навчання, у розмірі 250 грн. щомісячно .

У судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала свої вимоги, посилаючись на вищезазначені обставини, і пояснила, що хоча батько офіційно в податковій службі й припинив займатися підприємницькою діяльністю, однак обидві машини їм постійно використаються для перевезення вантажу й людей, крім того, він має можливість працевлаштуватися й забезпечити як свою другу родину, так і неї. Відповідач ОСОБА_2. , позов не визнав та пояснив, що в цей час він не працює й не займається підприємницькою діяльністю, має неповнолітню дочку від другого шлюбу, у родині також виховується й син дружини від першого шлюбу - студент, тому матеріальне становище не дозволяє йому виплачувати дорослої дочки аліменти в такому розмірі, однак не заперечує, що є працездатним, на біржі для працевлаштування не складається.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Дійсно, від шлюбу відповідач має дочку - позивачку ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а.с. 8), яка навчається на 4 курсі денній формі навчання у Національному аерокосмічному університету ім.М.Є.Жуковського, закінчує навчання у лютому 2009 року (а.с.З) , отримає стипендію 177 грн. (а.с.4).

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка , син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови , що вони можуть надавати   таку допомогу.

Оскільки плата ОСОБА_1. за проживання в гуртожитку - 720 грн. у рік або 60 грн. на місяць (а.с.5), у такий спосіб для підтримки життєдіяльності позивачка має 117 грн. стипендії й 50 грн. допомоги від відповідача, усього 167 грн. У матері на утриманні крім її ще двоє неповнолітніх дітей (а.с.6), тому надавати дочці значну матеріальну допомогу при одержуваній заробітній платі 560 грн. (а.с.7) вона не в змозі. Однак потреба в матеріальній допомозі, а це одне з підстав виникнення обов'язку батьків містити повнолітніх дочку, сина, означає недолік коштів, необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності, тому суд уважає, що ця потреба повинна визначатися стосовно до прожиткового мінімуму, установленому законом. З обліком вказівки в ч.1 ст.10 СК України про можливість застосування аналогії закону до сімейних відносин, не врегульованим СК України, при визначенні потреби необхідно виходити їхніх критеріїв, установлених у ч.4 ст.75 СК України. Таким чином, суд доходить висновку про потребу позивачки в матеріальній допомозі з боку батька, оскільки її доходи не забезпечують прожиткового мінімуму, установленого законом.

Другою з необхідних умов отримання матеріальної допомоги є спроможність батька надавати її, але відповідача ОСОБА_2. не можна визнати неспроможним це робити у зв'язку з тим, що він, будучи працездатним, не працює без поважних причин, має інших утриманців, оскільки законом не передбачено таких підстав звільнення від сплати аліментів. Тому відмовити позивачки в задоволенні позову через відсутність у відповідача роботи не можна, оскільки це не ґрунтується на законі. Беручи до уваги, що відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дочки що продовжує навчання, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, що було підтверджено протягом судового засідання, тому прохання позивачки підлягає задоволенню, але частково, з огляду на те, що відповідач має інших неповнолітніх дітей - ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_2року народження (а.с.24), у розмірі 150 грн. З відповідача також підлягає стягненню судовій збір на користь держави у розмірі 51 грн. та сплату за інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн..

Керуючись ст.ст.10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 191,198-201 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, уродженця м.Антрацит, що мешкає за адресою с АДРЕСА_1, не працює,

- на користь дочки ОСОБА_1, що продовжує навчання, у розмірі 150

грн. щомісячно від дня подання позовної заяви, тобто з 22 лютого 2007 року на період

навчання дочки, але не більше, ніж до досягнення нею 23 річного віку, в інший частини

позову відмовити.

-    судовий збір на користь держави в сумі 51 гривня та сплату за інформаційно-

технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України