Справа №2-674-2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

02 квітня 2007 року Слов'янський міськрайонный суд Донецької області в складі:

головуючого - судді          Чернишова Ю.В.

при секретарі -                    Фіртіч О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за

позовом   ОСОБА_1до виконкому Слов'янської міської ради ,   про

визнання права власності      в порядку спадкоємства,

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1   з позовом до виконкому Слов'янської міської ради про   визнання за ним право власності   в порядку спадкування за заповітом на 8/50 часток житлового будинку з господарськими спорудами розташованого по АДРЕСА_1, та визнання за ним права власності на самовільно побудовані господарські споруди: сіни "а-1", сіни "а-2", літня кухня "Е-1", розташовані там же.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що 13.10. 2003 р. ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала належний їй на день смерті житловий будинок- ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. померла. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 8/50 частин жилого будинку з госпдарськими спорудами під АДРЕСА_1Вказана частка будинку була зареєстрована за нею. Окрім того 8/50 часток цього ж житлового будинку належали її рідній сестрі ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. і ОСОБА_2, як спадкоємець другої черги, прийняла спадщину залишену після смерті ОСОБА_3, шляхом фактичного прийняття спадщини. Однак прийняття спадщини ніяким чином не зареєструвала та не отримала документ на прийняття спадщини. Таким чином вважає, що ОСОБА_2 на законних пілдставах набула право власності ще на 8/50 часток зазначеного житлового будинку та господарчих споруд і ця частка також повинна бути визнана за ним на праві власності в порядку спадкування за заповітом.

Окрім того , просив визнати з ним право власності на самовільно побудовані ним господарські споруди, а саме добудовані до житлового будинку сіни "а-1", сіни "а-2", а також літня кухня "Е-1", оскільки це було побудовано ним до належної йому частки житлового будинку.

Виконком Слов'янської міської ради позов визнав. Просив розглянути його бех їх участі. Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов також визнали , просили слухати справу у їх відсутності.

Вислухавши доводи позивача та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так судом було встановлено, що власниками АДРЕСА_1були ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який складався з одного житлового булинку (а.с.44).

Пізніше на вказній земельній ділянці було побудовано ще один житловий будинок"Б"в 1972р., власниками а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 померла( а.с.14)

На підставі рішення   виконкому Слов'янської міської ради №477/10 від 15.10.1991р. було визнано та оформлено право власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на 8/25 а за ОСОБА_4 на 17/25 ідеальних часток.(а.с.46)

Після 1991р. належність домоволодіння змінилась за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 8/50часток.

ІНФОРМАЦІЯ_4. померла ОСОБА_2, яка до смерті склала заповіт розпорядившись належним їй майном. На підставі цього   позивач- ОСОБА_1 отримав в порядку спадкування спадкове майно, що складається з 8/50 часток житлового домоволодіння, яке складається з двох жилих будинків з відповідною часткою господарських та побутових АДРЕСА_1

Окрім цього встановлено, що після смерті ОСОБА_3, яка була рідною сестрою ОСОБА_2, спадкова справа не заводилась та спадщину ніхто не приймав. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 був її син -ОСОБА_6. який спадщину не прийняв, що не заперечував в суді. ( а.с.19).

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України (в редакції 1960р.), що діяв на час викладених правовідносин, в разі неприйняття спадкоємцями першої черги спадщини, її приймають спадкоємці другої черги.

Позивач вказує на те, що спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, а саме 8/50 часток АДРЕСА_1, прийняла ОСОБА_2, яка як рідна сестра була спадкоємцем другої черги. Такі висновки підтверджуються тим, що остання мешкала за вказаною адресою , користувалась та доглядала спадкове майно, тобто відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (1960р.) прийняла спадщину одним із передбачених засобів, шляхом фактичного прийняття спадщини. Однак документально таке прийняття спадщини не оформила. Разом з тим суд вважає, що в неї виникло право власності на зазначене майно відповідно до вимог ст. 12,13 Закону України "Про власність".

Таким чином розпорядившись належним їй- ОСОБА_2, майном ( склавши заповіт) вона мала право  розпорядитись і вказаним майном, тобто 8/50 частками АДРЕСА_1, отримані нею в порядку спадкування за законом після смерті- ОСОБА_3.

В суді також встановолено, що в 1985р. на земельній ділянці АДРЕСА_1було самовільно побудовано літню кухню "Е-1", а в 2000р. сіни"а-1", "а-2" з льохом та сарай- 3, що підтверджується висновком судово-технічної експертизи.(а.с.31-40)

Позивач вказує на те, що зазначені будівлі побудовано ним особисто, за згодою власниці ОСОБА_2 і такі його пояснення не спросотновано та визнаються відповідачем та третіми особами у справі. Відповідно до висновків судово-технічної експертизи зазначені будівлі відповідають технім, санітарним та протипожежним нормам.

Керуючись викладеному, ст. 530,549 ЦК України (1960р.), 331 ЦК України (2004р.), На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328; 331 ЦК України, 530,549 ЦК України (1963р.) ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати   за  ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_3народження, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2,   право власності на 8/50 часток АДРЕСА_1, що складається з двох житлових будинків А-1, Б-1 , з відповідною часткою господарських та побутових споруд.

Визнати за ОСОБА_1право власності на самовільно побудовані господарські споруди : прибудова до жилого будинку А-1, сіни "а-1" , сіни "а-2" з льохом, літню кухню Е-1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.