З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

                                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        22  червня  2010 року                                                                                                            м.Кілія

                                       Кілійський районний суд Одеської области у складі:

                                головуючого – судді  БОШКОВА М.І.

                                        при секретарі Іваненко В.І.

                     розглянувши у відкритому судовому  засіданні цивільну справу за позовною заявою

                                                                    ОСОБА_1

                                                                                           до

                                                                            ОСОБА_2  

                                                                                          про

                                                  стягнення матеріальної та моральної шкоди,

                                                                               в с т а н о в и в:

Представник позивачки за довіреністю ОСОБА_3, просить стягнути з відповідача заподіяну матеріальну та моральну шкоду та пояснює, що 14.10.2003 року, о 9 годині, позивачка проходила по вул. Перемоги біля будинку № 168. В цей час з відкритої фортки на тротуар  вискочила велика собака, яка була на цепку, якої позивачка злякалась, вибіжала на дорогу і там впала, у результаті чого отримала травму руки-перелом  ніжньої треті правої лучевої кістки, что відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Як з’ясувалось в подальшому власником собаки був відповідач ОСОБА_2, який оставив відкриту фортки, з якої вибіжала собака. Позивачка звернулась до лікарні, де їй наложили гіпс і вона проходила в подальшому лікування, на яке використала 300 грн. Крім того, діями відповідача позивачці заподіяна і моральна шкода в сумі 500 грн, яку вона просить стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час  та місце розгляду справи повідомлений належним чином-повіскою, яку отримав в суді особисто 28.05.2010 року, про що є його особистий підпис в розписці, тому суд приймає, за клопотанням представника позивача, заочне рішення.

В попередніх судових засіданнях, відповідач проти часткового задоволення позову фактично не заперечував, підтвердив що дійсно 14.10.2003 року, приблизно о 9 годині прийшов додому і не закрив повністю фортку, через яку на тротуар вибіжала його собака, яка була привязана на цепок, і злякала позивачку, яка впала і отримала травму руки.

Крім його пояснень, свідок ОСОБА_4 підтвердив, що він з відповідачем прийшли до нього додому і зайшовши до двору не закрили фортку, через яку на тротуар вибіжала велика собака відповідача, яка налякала позивачку, в результаті чого позивачка впала на дорогу і отримала травму руки.

Як указано акті судово-медичного обстеження ОСОБА_1 від 18.12.2003 року № 335, у ОСОБА_1 встановлено тілесне ушкодження-закритий перлом ніжньої третини правої лучевої кістки, який міг бути заподіяний при падінні з упором на праву руку, можливо 14.10.2003 року і відноситься до категоріїї тілесних ушкоджень середньої тяжкості.  

Вислухав пояснення учасників судового засідання, вивчивши представлені документи, суд вважає позов таким що підлгає частковому задоволенню.

Відповдно до ст. 61 ч.1 ЦПК України, обставин визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

 Сторони по справі визнали, що собака, яка налякала позивачку, належить відповідачу і це не потребує додаткового доказування.

 Відповідно до ст.. 12 Закону України від 21.02.2006 року № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», встановлений обов’язок особи яка має право власності або інші речові права на тварину, дотримуватися норм і вимог цього Закону, а шкода заподіяна  твариною особі або майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Таким чином, суд вважає що відповідач порушив вимоги Закону України від 21.02.2006 року № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», а тому  зобов’язаний відшкодувати позивачці шкоду від отриманої нею травми.

Позивачка указала в позовній заяві,що їй заподіяна матеріальна шкода в сумі 300 грн, які вона витратила на лікування. Між тим, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували витрати позивачки на цю суму, тому суд визнає що витрати позивачки становлять 150 грн, які він і стягує з відповідача на користь позивачки.

Крім того, суд вважає,що позивачці заподіяна і моральна шкода, яка,відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику ув справах про відшкодування  моральної(немайнової) шкоди», полягає в моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров’я.

Керуючись п.9 вишезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду Україи, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 300 грн.

 Керуючись ст. .  10, 11,61, 209, 212-215, 224-226   ЦПК, 1167 ЦК Украиїни, суд в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 150 грн та моральну шкоду в сумі 300 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові вітрати-державне мито в сумі 51 гнн, та витрати на ІТЗ розгляду справи 30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

                                               Суддя                                                                  М.І. Бошков