УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ясеновенко Л.В.
суддів Павлишиної А.Т., Девляшевського В.А.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-авто", третьої особи без самостійних вимог Калуського АТП про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
31 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2., ВАТ Українська страхова компанія "Гарант-авто", третьої особи без самостійних вимог Калуського АТП про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на те, що 5 вересня 2005 р. з вини водія автобуса марки "AUTOSAN", що належить відповідачу ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений належний йому автомобіль ВАЗ-2104.
Просив стягнути з відповідачів на його користь 7852,84 грн. на відшкодування матеріальної та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15 травня 2006 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з Української страхової компанії "Гарант-Авто" на користь ОСОБА_1 90 витрат, пов"язаних з транспортуванням автомобіля.
Постановлено також стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 510 грн. франшизи, 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 72 грн. держмита та 230 грн. витрат по оплаті допомоги адвоката. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду в частині стягнення 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 72 грн. державного мита та 230 грн. витрат по оплаті допомоги адвоката.
Зокрема він вказує на те, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моральну шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія "Гарант-авто", з якою Калуське АТП, яке арендувало "АUTOSAN", уклало договір страхування.
Відповідач також зазначає, що позивач не представив доказів заподіяння йому моральної шкоди, а стан його здоров"я не погіршився у зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою, оскільки станом на 8 вересня 2005 року він перебував на лікуванні 92 дні, тобто готував документи для призначення групи інвалідності.
Крім того, на думку скаржника, суд повинен був стягнути на користь позивача державне мито пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а не всі понесені ним судові витрати.
Справа № 22-ц-883/2006р. Головуючий у І інстанції Кардаш О.І.
Категорія 21 Доповідач Ясеновенко Л.В.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до нього відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, щро апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 5 вересня 2005 року з вини водія автомобіля "AUTOSAN", що належить приватному підприємцю ОСОБА_2, сталася дорожньо-траспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача.
Судом встановлено, що згідно п.2.2.14 договору про сумісну діяльність, пов"язану з перевезенням пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Калуським АТП та ПП ОСОБА_2, підприємець відшкодовує шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, саме життю або здоров"ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб.
При таких обставинах справи суд прийшов до правильного висновку про те, що саме приватний підприємець ОСОБА_2 повинен відшкодовувати моральну шкоду.
Визначаючи розмір грошової суми на відшкодування моральної шкоди судом було враховано, що позивач переніс моральні переживання у зв"язку з порушенням права власності, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, оскільки після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль був непридатний до експлуатації і потребував капітального ремонту.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 15 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: Л.В. Ясеновенко
А.Т. Павлишина
В.А.Девляшевський