УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„27" липня 2006р.                                                                м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої               Ясеновенко Л.В.,

суддів                         Соколовського В.М., Девляшевського В.А.,

секретаря                 Логажевської М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та поділ майна подружжя, -

встановила:

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 3 травня 2006 року частково задоволено позов ОСОБА_1. доОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та поділ майна подружжя.

Постановлено визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_2.

Проведено реальний поділ будинковолодіння.

ОСОБА_1. виділено частину будинковолодіння вартістю 69322 грн., а ОСОБА_2 - частину будинковолодіння вартістю 49724 грн.

Постановлено також стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 59,90 грн. держмита та в дохід держави 649,5 грн. держмита.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 15 червня 2006 року внесені виправлення у рішення від 3 травня 2006 року замість слів: „Стягнути зОСОБА_2 в користь ОСОБА_1. 59,5 грн. державного мита та в дохід держави 649,5 грн." зазначено „Стягнути зОСОБА_2 в дохід держави 497,24 грн. держмита".

Додатковим рішенням цього ж суду від 19.06.06р. постановлено стягнути додатково з ОСОБА_1 в дохід держави 641 грн. державного мита.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом положень ст. 88 ЦПК. Скаржниця зазначає, що суд, встановивши, що на її користь присуджено майна на суму 70050 грн., а державне мито сплачено лише в сумі 59,5 грн., повинен був стягнути з відповідача 59,5 грн. сплаченого нею держмита, а 641 грн. - з відповідача в користь держави. Просить скасувати додаткове рішення суду та постановити нове рішення про розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом ст. 88 ЦПК при постановлені рішення про поділ майна державне мито визначається судом, виходячи із загальної вартості майна і стягується з кожної сторони пропорційно до виділеної йому частки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. виділено майна на суму 70050 грн. При подачі позовної заяви вона сплатила держмито в сумі 59,90 грн., а тому суд

Справа № 22-ц-793/2006р.                                      Головуючий у 1 інстанції Бердан Н.В.

Категорія 33                                                             Доповідач Ясеновенко Л.В.

правильно додатковим рішенням постановив стягнути ще 641 грн.

Відповідачу рішенням суду виділено майна на суму 49724 грн. та стягнуто на користь держави 497,24 грн. державного мита.

При таких обставинах справи підстав для скасування додаткового рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а додаткове рішення Калуського міськрайонного суду від 19 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді:                                                                                      Л.В. Ясеновенко

                                   В.М. Соколовський

                                                                   В.А. Девляшевський