Судове рішення #9695833

  УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді         Малахової Н.М.

суддів:                 Жизневської А.В.

                                                  Матюшенка І.В.

при секретарі

судового засідання               Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі  апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на постанову Овруцького районного суду від 15 березня 2010 року  у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,

 

в с т а н о в и л а  :

У листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати дії відповідача неправомірними, стягнути на її користь заборгованість по щомісячній соціальній допомозі до пенсії за 2008 рік в сумі 877 грн.60 коп. Зазначала, що є дитиною війни, відповідно до вимог  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” її пенсія повинна щомісячно підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком, проте відповідач порушував ці вимоги закону та не здійснював вказане підвищення.

Постановою Овруцького районного суду від 10.02.2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі неправомірними. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3  199 грн. 20 коп. підвищення до пенсії за період з 01.11.2008 року по 31.12.2008 року. У задоволені позовних вимог  за період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року відмовлено в зв’язку з пропуском строку для звернення до суду, а в задоволенні решти позовних вимог за безпідставністю.

 У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд не врахував, що фінансування виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України, що судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, внаслідок чого до участі у справі не було притягнуто Державне казначейство України, що при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком суд безпідставно застосував положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Крім того вказує, що позивачка не зверталася про перерахування вказаних сум до відповідача.

    Апеляційна скарга  не підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом, встановлено, що ОСОБА_3 користується пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і протягом 2008 року отримувала від управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі підвищення до пенсії  в розмірі, що не відповідає розміру, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.3).

    Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи та, з урахуванням положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог   ОСОБА_3 про неправомірність дій відповідача з 22.05.2008 року.

      Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд України не може проводити виплату спірних сум, оскільки це є бюджетні кошти, яких не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України є безпідставними, оскільки саме на територіальні управління Пенсійного фонду України, згідно Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року, покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості належного відповідача Державного казначейства України. Крім того, проблеми надання  бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалися.

    Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

    Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм матеріального права є також безпідставними.

    Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі відхилити.

Постанову Овруцького районного суду  Житомирської області  від 15 березня 2010 року   залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий                             Судді

_________________________________________________________________

Справа № 22 ц/2180/10                                   Головуючий у суді 1-ї інст. Кондратюк В.І.

Категорія 57                                                     Доповідач суддя Малахова Н.М.

    .

   

   

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація