Справа № 22-7960\08
Головуючий в 1 інстанції - Березкіна О.В.
Категорія -32 Доповідач- Дем*яносов М.В.
УХВАЛА
іменем України
28 листопада 2008 року Апеляційний суд Донецької
області
в складі:
головуючого судді: Рибалко Л.І.
суддів Папоян В.В.
Дем*яносова М.В.
при секретарі Білявській І.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієве звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2008 року, яким частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3. до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в районі м. Єнакієве Донецької області про стягнення моральної шкоди: з відповідача на користь позивача стягнуто компенсацію увідшкодування моральної шкоди в розмірі 6 000 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду просить скасувати зазначене рішення і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимогу зв'язку з тим, що згідно з Законом України „Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання" від 23.09.1999 p., всі види соціальних послуг і виплат повинні бути підтверджені висновком МСЕК. Витяг з акту огляду на МСЕК стосовно ОСОБА_3. не містить відомостей про наявність факту спричинення їй моральної шкоди, а інших документів, які б підтверджували такий факт позивач суду не надав. Крім того, відповідно до внесених змін до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування моральної шкоди не передбачено.
В судове засідання представник відповідача просив рішення суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, рішення суду просив залишити без зміни..
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3. посилався на те, що позивачка працювала на підприємствах вугільної промисловості. У зв’язку з отриманою на виробництві травмою втратила здоров’я. Висновком МСЕК від 7.08.2001 р. їй вперше встановлена втрата професійної працездатності 20% .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без зміни з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на
підприємствах вугільної промисловості. 27 листопада 1995 року отримала травму на підприємстві, про що було складено акт Н-1. Висновком МСЕК від 7.08.2001 року їй вперше встановлена втрата професійної
працездатності 20% .
На час встановлення позивачу вперше втрати працездатності за отриману виробничу травму - серпень 2001 року - діяли норми Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якими на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містили яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чиності як Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 , 2007 і 2008 роки" так і змін в указаний закон від 8.12.07 року , що вступили в дію з 1.01.2008р. яким передбачено , що відшкодування Фондом моральної (немайнової ) шкоди застрахованим і
членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється тільки з 1 січня 2008 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом*якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.3 , 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чиності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пром*якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, тому суд першої інстанції обгрунтовакно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3.
В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров"я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
Факт заподіяння шкоди здоров"ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував, що у зв’язку з професійним захворююванням позивачу завданий фізичний біль, він був звільнений з роботи за станом здоров *я, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч.3 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 6 000 грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, принципу розумності, тому підстав для її зміни не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_3.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п. 1, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Єнакієво Донецької області відхилити.
Рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.