Справа № 22-404/2009р. Головуючий у 1-ій інстанції Ковтуненко В.О.
Категорія 42 суддя-доповідач Сорока Г.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2009 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого: Песоцької Л.І.,
Суддів: Кочегарової Л.М., Сорока Г.П.,
При секретарі: Тишкевич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, виселення та зобов'язання зняти з реєстраційного обліку, треті особи: орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, Відділ громадської імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29 січня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, усунено перешкоди в здійсненні її права власності та виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 і неповнолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та знято їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема, вказують, що рішення суду прийняте у відсутності відповідачки ОСОБА_5, яка не мала можливості залишити робоче місце без офіційного судового виклику; що судом порушені майнові права неповнолітньої дитини ОСОБА_6, оскільки за згодою батьків її місцем проживання є місце проживання матері, а мати іншого житла не має; що судом не враховано те, що прийняття рішення про виділення ОСОБА_4 квартири в будинку, що будується, не свідчить про наявність у неї житла. Без уваги судом залишено те, що відповідачі вселилися в будинок як члени сім'ї власника будинку більше 10 років тому, а зміна власника житла не позбавляє їх права користування цим житлом. В рішенні не наведено ні одної із передбачених житловим законодавством підстав для виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення та відсутні посилання на норми права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_8, які просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, думку прокурора Дудіна О.М., який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, заперечення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_9, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи
апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з таких підстав.
Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 з 05.07.1995 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 27.12.2007 року визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_11 право на спадщину після смерті ОСОБА_10 за кожним на 1\6 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Розділено спадкове майно та визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10 на 1\2 частину даного будинку і стягнуто з неї на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1\6 частки будинку в сумі 5167грн. з депозитного рахунку Територіального управління Донецької судової адміністрації, внесених 25.12.2007 року, та на користь ОСОБА_11 вартість 1\6 частки будинку в сумі 5167грн.
Цим же рішенням ОСОБА_3 вселено у даний будинок.
Інша 1\2 частина вказано будинку належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 17.09.2001 року.
З висновку будівельно-технічної експертизи від 26.01.2001 року та від 08.07.2006 року без врахування нежитлової прибудови літ.Г1-1, яка не входить до складу спадкового майна і є самочинно збудованою, а також з технічного паспорту на будинок вбачається, спірний будинок складається з двох жилих кімнат площею відповідно 7, 5кв.м. і 12, 3кв.м.
20.06.2008 року ОСОБА_3 на підставі рішення Маріупольської міської ради №5\21-3845 від 20.05.2008 року отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0, 0799га, на якій розташований спірний будинок.
Згідно записів будинкової книги прописки осіб, які проживають в будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_4 зареєстрована в будинку з 23.03.1999 року, ОСОБА_5 зареєстрована з 26.11.1999 року, 25.05.2004 року у зв'язку із зміною прізвища на ОСОБА_5 відбулася її перереєстрація і знову вона зареєстрована в будинку з 17.08.2004 року разом з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно копії особистого рахунку НОМЕР_1, виданого 16.05.2001 року ЖЕК № 22 за адресою: АДРЕСА_2, на підставі ордеру №266 від 01.03.1978 року з 1978 року в квартирі були зареєстровані і проживали ОСОБА_4 як наймач та члени її сім'ї: ОСОБА_12 - чоловік, ОСОБА_13 - син, з 1980 року ОСОБА_5 - донька. 17.03.1999 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири вибули. А згідно копії цього ж особистого рахунку, виданим ЖЕК №22 17.01.2007 року власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 05.01.2007 року є ОСОБА_13, у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_13, його батько ОСОБА_12 та брат ОСОБА_14
Згідно довідки ЖЕК №22 від 23.02.2002 року та інформації від 18.01.2007 року будинок АДРЕСА_2 є кооперативним, станом на 01.01.1992 року вартість квартири №122 повністю погашена. ОСОБА_4 була виключена з членів ЖБК «Жовтневий 124» на підставі протоколу загальних зборів від 12.07.1997 року у зв'язку з укладенням нею шлюбу та зміною місця проживання, і в члени кооперативу прийнято ОСОБА_13
Згідно довідки Маріупольського трамвацйно-тролейбусного управління від 27.06.2002 року ОСОБА_4 з 22.12.1983 року перебуває на квартирному обліку, до складу її сімї включено сина, 1976 року народження, сина, 1980 року народження, доньку, 1983 року народження. Спільним рішенням адміністрації та профкому від 22.12.1994 року їй виділена кооперативна двокімнатна квартира в будинку ЖБК «Східний-2».
Згідно довідки квартального комітету №2 ради громадського самоврядування Паркове від 18.02.2008 року та від 05.05.2008 року у домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5, 1983 року народження, та її донька ОСОБА_6, 2004 року народження.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_15 та ОСОБА_5
Відповідно до особистого рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_15 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_3 разом з матірю ОСОБА_17, сестрою ОСОБА_18 та неповнолітньою дитиною ОСОБА_19, 2004 року народження.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов, складеного 15.07.2008 року Службою в справах дітей Жовтневої районної адміністрації , в будинку АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5 і дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Будинок складається з 6 кімнат, дві з яких жилі кімнати площею 19, 8кв.м. Дитина разом з матірю проживає в кімнаті площею 12, 3кв.м., яка знаходиться в задовільному стані.
З урахуванням вимог ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України про те, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним і що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, виходячи з того, що ОСОБА_3 правомірно набула права власності на житловий будинок і земельну ділянку, на якій цей будинок розташований, враховуючи те, що ОСОБА_4 з часу набрання законної сили рішення суду про розділ спадщини та виплати їй грошової компенсації за належну їй 1\6 частку спадкового майна не набула права власності на цю частку будинку і втратила право користування цим житлом, а право користування житлом членів її сім'ї є похідним від її права, а також те, що відмовляючись звільнити будинок, відповідачі порушують право власності ОСОБА_3, яка позбавлена можливості вселитися в будинок і користуватися ним, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі підлягають виселенню з будинку без надання їм іншого жилого приміщення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи, наданим доказам, нормам матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Посилання відповідачів в апеляційній скарзі на те, що рішення суду постановлене на порушення процесуального закону, оскільки справу розглянуто у відсутності відповідачки ОСОБА_5, яка не мала можливості залишити робоче місце без офіційного судового виклику, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачам направлялось повідомлення про час та місце розгляду справи, ОСОБА_5 раніше судом була допитана, будь-яких заяв про причини неявки до суду чи відкладення розгляду справи суду не подавала, в судовому засідання ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_8 не заперечували проти продовження розгляду справи у відсутності ОСОБА_5, окрім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в апеляційному суді підтвердили, що отримали повідомлення суду про час та місце розгляду справи і ОСОБА_5 знала про розгляд справи 29.01.2009 року.
Доводи відповідачів про те, що судом порушені майнові права неповнолітньої дитини ОСОБА_6, оскільки за згодою батьків її місцем проживання є місце проживання матері, а мати іншого житла не має, колегія суддів також вважає неспроможними, оскільки право неповнолітньої дитини на користування жилим приміщенням в спірному будинку є похідним від права відповідачки ОСОБА_4 на користування спірним будинком, а вона не має законних підстав для користування будинком.
Також безпідставними колегія суддів вважає доводи відповідачів про те, що судом не враховано, що прийняття рішення про виділення ОСОБА_4 квартири в будинку, що будується, не свідчить про наявність у неї житла, що відповідачі вселилися в будинок як члени сім'ї колишнього власника будинку більше 10 років тому і зміна власника житла не позбавляє їх права користування цим житлом, що в рішенні не наведено ні одної із передбачених житловим законодавством підстав для виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами судовим рішенням, що набрало законної сили, вирішено спір про розподіл спадщини, будинок в натурі виділено позивачці і з неї на користь ОСОБА_4 стягнуто компенсацію за належну їй частку в спірному домоволодінні.
Колегія суддів вважає, що одночасно з припиненням права власності ОСОБА_4 на частку спадщини, відповідачі втратили право користування цим майном і фактично набули статусу тимчасових мешканців, які не набувають права на користування жилим приміщенням без дозволу власника житла, а також з урахуванням того, що позивачка не має ніяких зобов'язань щодо забезпечення відповідачів жилим приміщенням, тому проживання відповідачів в спірному будинку створює позивачці перешкоди в користуванні її майном (спірним будинком), які підлягають усуненню шляхом виселення відповідачів з будинку без надання іншого жилого приміщення та зняття їх з реєстрації за цією адресою.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків та рішення суду першої інстанції.
Ніяких нових обставин чи доказів, які б не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційних підстав для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29 січня 2009 року залишити без зміни
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.