Справа № 22-1610/09

Головуючий у 1 інстанції Безручко Ю.О.

Категорія    5

Доповідач Рибалко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20 березня 2009 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого судді  Рибалко Л.І. суддів Дем»яносова М.В., Папоян В.В. при секретарі Білявській І.Є. за участю ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні       у місті Донецьку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 жовтня 2008 року цивільну справу  за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зменшення частки сумісно нажитого майна,

встановила

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 жовтня 2008 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Квартира АДРЕСА_1 визнана спільною сумісною власністю подружжя , та за кожним із них визнано право власності на половину цієї квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не з»ясував питання про можливість розподілу квартири в натурі, вийшов за межі позовних вимог

Апеляційний суд, вислухавши пояснення відповідача, представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглядаючи справу , суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про розподіл майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав

про матеріальне забезпечення сім»ї , приховував, знищував чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї .

Матеріалами   справи   встановлено,   що   ОСОБА_4   та     ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 30 жовтня 1994 року, розірвали його 10 липня 2007 року.

Спірна квартира придбана 28 листопада 1997 року на підставі договору купівлі -продажу під час знаходження сторін у зареєстрованому шлюбі, чого ними не заперечується, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Судом перевірялися доводи відповідача про відступлення від засади рівності часток подружжя, посилаючись на те, що дружина не брала участь в утриманні квартири та прийшов до правильного висновку про їх недоведеність та безпідставність, бо вони не ґрунтуються на законі та суперечать , дослідженим судом доказам. Суд розглянув справу у відповідності зі ст. 11 ЦПК у межах заявлених вимог, позову про розподіл квартири сторони не заявляли. Сторони, які володіють майном на праві спільної сумісної власності вправі відповідно до ст. 355, 357 ЦК заявляти вимоги про визначення часток спільної сумісній власності. Тому висновок суду про визначення частки у спільній сумісній власності подружжя , визнання цих часток рівними відповідає обставинам справи та закону. Із матеріалів справи вбачається, що позивачкою при подачі позовної заяві сплачувалися судові витрати, оплата їх не в повному обсязі, як вважає відповідач, не є відповідно до ст. 309ЦПК підставою для скасування рішення суду.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308 ЦПК , колегія суддів

Ухвалила

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 30 жовтня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з вказаного часу.