Справа № 22-2896/09

Категорія     53

Головуючий у 1 інстанції Заруцька Г.М.

Доповідач Рибалко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2009 СП.року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого судді  Рибалко Л.І. суддів Дем»яносова М.В., Папоян В.В. при секретарі Стефанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні   у місті Донецьку за апеляційною скаргою комунального підприємства « Родинський центр єдиного замовника» на рішення Красноармійського міськрайонного суду від З лютого 2009 року цивільну справу  за позовом ОСОБА_2 до КП « Родинський центр єдиного замовника» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за час затримки розрахунку, моральної шкоди, встановила

В лютому 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом .У його обґрунтування посилалася на те, що працювала в КП « Житлово - експлуатаційна дільниця № 2» з 14.10. 2002 року спочатку економістом, а потім була переведена головним бухгалтером. 30.11. 2007 року звільнена з роботи за ст. 40 п. 1 КзПП у зв'язку з припиненням діяльності підприємства та скороченням працівників. При звільненні з нею не було проведено повний розрахунок, що підтверджується довідкою КП « ЖЕД № 2».

Просила стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 753 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 57254 грн. 40 коп ., моральну шкоду в розмірі 500грн.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 3 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнута заборгованість по заробітній платі у сумі 753 грн., у задоволенні решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство « Родинський центр єдиного замовника» ставить питання про скасування рішення суду, посилається на те, що позивачка не знаходилася з ними в трудових відносинах, центр не являється правонаступником дільниці № 2 , підприємство до цього часу не виключено з реєстру юридичних осіб, борг по виплаті заробітної плати центр на себе не брав.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарі'и, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що листами КП «Родинський центр єдиного замовника» підтвердив про взяття на себе обов'язків про сплату заборгованості по заробітній платі, яка не була сплачена працівникам КП» Житлово - експлуатаційної дільниці №2»   при звільненні.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання : чи мали місце обставини, якими обгрунтовані вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи , та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Із матеріалів справи та висновків суду вбачається, що позивачка працювала в КП « Житлово - експлуатаційній дільниці № 2» , звільнена у зв'язку з припиненням його діяльності, а відповідач КП « Родинський центр єдиного замовника « не є правонаступником підприємства, на якому працювала ОСОБА_2 Крім того, із матеріалів справи вбачається, що КП « Житлово - експлуатаційна контора № 2 « не виключена із реєстру юридичних осіб. Із переписки, на яку посилається суд, обґрунтовуючи відповідальність КП « Родинський центр єдиного замовника» за несплачену заробітну плату позивачки не вбачається, що відповідач прийняв на себе такі зобов'язання. Із рішення Родинської міської ради від 5 грудня 2007 року вбачається , що КП « Родинський центр єдиного замовника» прийняло майно з балансу Родинської міської ради , а саме: житловий фонд, основні засоби, малоцінний інвентар, дебіторська та кредиторська заборгованість не передавалася.

Відповідно до ст. 94 КзПП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зі ст. 116 цього ж кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Відповідач не є власником або уповноваженим органом, який зобов'язаний виплатити позивачці заробітну плату, не є підприємством , з якого звільнилася позивачка.

За таких обставин рішення суду не відповідає вимогам матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З урахуванням наведеного рішення суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі слід відмовити.

Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. ОСОБА_2 рішення суду в частині відмови їй у позові про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди не оскаржується. Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду у вказаній частині слід залишити без зміни.

Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308, 309  ЦПК України, колегія суддів

Вирішила Апеляційну скаргу КП « Родинський центр єдиного замовника» задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 лютого 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 753 грн. 20 коп. та стягнення з комунального підприємства « Родинський центр єдиного замовника» у дохід держави судового збору у сумі 51 грн. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення з комунального підприємства « Родинський центр єдиного замовника» заборгованості по заробітній платі в сумі 753 грн. 20 коп. відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з вказаного часу.