ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1485/10/2370
14.06.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Гайдаш В.А,,
при секретарі –Гришанові Д.Є.,
з участю представника позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю) та представника відповідача –Шевченко А.Л. (за дорученням), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 до державної інспекції з контролю за цінами у Черкаській області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання нечинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 29 від 17 лютого 2010 року.
Свої вимоги мотивує тим, що з 09.02.2010 р. по 15.02.2010 р. відповідачем проведено позапланову перевірку. Перевірка здійснена за період з 01.01.2010 р. по 05.02.2010 р. Предметом перевірки було дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р.№ 464, розпорядженнь Черкаської обласної державної адміністрації від 29.12.2007р.№ 97. та від 15.06.2009 р. № 163.
15.02.2009р. складено акт, згідно якого встановлено порушення при формуванні та застосуванні роздрібної ціни на цукор, масло вершкове, яйце куряче, примінений завищений рівень торговельної надбавки від 22,1 до 86,8 відсотків. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 8619 грн. 20 коп.
За наслідками перевірки начальником державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. прийнято рішення від 17.02.2010 р. № 26 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вилучено у позивача в дохід бюджету: суму порушення 8619 грн. 20 коп., штраф у сумі 17238 грн. 40 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив визнати недійсним рішення № 29 від 17 лютого 2010 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та дала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в період з 02.02.10 р. по 15.02.10 р. державною інспекцією з контролю за цінами у Черкаській області проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548, розпоряджень Черкаської обласної державної адміністрації від 29.12.2007 р. № 464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»зі змінами від 01.04.2008 р. № 97 та від 15.06.2009 р. № 163 за період із 01.01.2010 р. по 05.02.2010р.
Під час перевірки відповідачем було встановлено, що при формуванні та застосуванні роздрібної ціни на цукор, масло вершкове, яйце куряче застосований завищений рівень торговельної надбавки від 22,1 до 86,8 відсотків. Сума необґрунтованої виручки склала 8619,20 грн. На думку Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області є порушенням вимог розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 29.12.2007р. № 464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»зі змінами від 01.04.2008 р. № 97 та від 15.06.2009 р. № 163.
За результатами зазначеної перевірки Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області склала акт від 15.02.2009 р. № 0280.
На підставі вищевказаного акту перевірки начальником державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 17.02.2010 р. № 26 на загальну суму 25 857 грн. 60 коп., з яких необґрунтовано отримана виручка 8619 грн. 20 коп. та штраф у сумі 17238 грн. 40 коп.
Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Держінспекція цін в межах повноважень, передбачених Законом України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ; постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13.12.2000 р. № 1819 здійснює перевірки з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються державою. Статтями 4, 8 вказаного Закону передбачено, що уряд України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Кабінетом Міністрів України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Частина 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ передбачає відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238 передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
При цьому, під виручкою від продажу товарів, робіт, послуг при вирішенні спору про стягнення економічних санкцій слід розуміти суму коштів, фактично отриманих господарюючим суб’єктом на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства (п.2 оглядового листа Вищого Господарського суду України від 16.12.2004 р. N 01-8/3273 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення").
Крім того, відповідно до приписів статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 N 727/98, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Таким чином, у контексті вказаних положень, суд зазначає, що істотною умовою для застосування відповідачем штрафних санкцій до позивача є наявність доказів отримання позивачем необґрунтовано одержаної суми виручки, а саме платіжних доручень, квитанцій прибутково-касових ордерів.
Разом з тим, суд зазначає, що частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано доказів на підтвердження надходження зазначених коштів на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність факту порушень з боку позивача законодавства у сфері додержання дисципліни цін.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 9, 69 -71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 29 від 17 лютого 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.А. Гайдаш