Судове рішення #9702796

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р.                                                             Справа № 2a-1618/10/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Бітківській Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача- Воришко М.В.

від відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом:  Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі,  вул. Галицька, 15, м.Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400      

до відповідача:  ОСОБА_1,  АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості з єдиного податку за рахунок активів приватного підприємця в сумі 2932,01 грн.,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          ДПІ в Тисменицькому районі звернулася  в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 16904,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням Тисменицької райдержадміністрації №1951 від 21.08.2003 року зареєстровано суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Згідно поданої заяви, ОСОБА_1 переведено на спрощену систему оподаткування із сплати єдиного податку. Відповідач обрав  вид діяльності –виготовлення та реалізація меблів, тому відповідно до переліку ставок єдиного податку, затвердженого Тисменицькою Райдержадміністрацією,  а також враховуючи здійснення  ним підприємницької діяльності  з використанням найманої праці, зобов’язаний був сплачувати 600 грн. щомісячно. Згідно заяви ОСОБА_1 від 10.12.2008 року йому видано свідоцтво  платника єдиного податку на 2009 рік, починаючи з січня 2009 року. Однак, ОСОБА_1 протягом 2009 року своєчасно не сплачував до бюджету  встановлену ставку єдиного податку в розмірі 600 грн. кожного місяця і тим самим  допустив заборгованість у розмірі 2932,01 грн. Зазначив, що сума податкового зобов’язання відповідачем узгоджена, а тому доказуванню не підлягає.                            

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 21.08.2003 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Згідно пункту  2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 року № 746/99 зі змінами та доповненнями, суб’єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.

Згідно поданої  ПП ОСОБА_1 до ДПІ в Тисменицькому районі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10.12.2008 року відповідачем обрано вид діяльності –виготовлення та реалізація меблів, тому відповідно до переліку ставок єдиного податку, затвердженого Тисменицькою Райдержадміністрацією,  а також враховуючи здійснення  ним підприємницької діяльності  з використанням найманої праці, що підтверджується корінцями довідок про перебування фізичних осіб з відповідачем у трудових відносинах,  зобов’язаний був сплачувати 600 грн. щомісячно.

Відповідачу 01.01.2009 року ДПІ в Тисменицькому районі видано свідоцтво платника єдиного податку на період 2009 року, що підтверджується корінцем свідоцтва.

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва»суб’єкт підприємницької діяльності  - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідач в порушення вищезазначеної норми невчасно сплачував суму єдиного податку, в результаті чого допустив заборгованість у розмірі 2932,01 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов”язань виключно за рішенням суду.

Заборгованість відповідача підтверджується довідкою про стан розрахунку  від 20.04.2010 року за №16/24-0 та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив. Обставин, які б були підставою для звільнення відповідача від сплати вищевказаних коштів, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином борг в сумі 2932,01 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 2932,01 грн. (дві тисячі  дев"ятсот тридцять дві гривні  01 коп.).    

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження   обчислюється  з дня отримання  нею копії постанови.    

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд..

          

Суддя:                                                            Микитюк Р.В.

          

          Постанова складена в повному обсязі 31.05.2010 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація