УКРАЇНА                                   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-3153/2006 р.                                                   Головуючий у суді

першої інстанції: Герасимюк В.М.

Категорія № 17            Доповідач: Косогор Г.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

26 липня 2006 року.

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого судді: Косогор Г.О.

Суддів: Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі - Дудучава Ф.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 лютого 2006 року по справі за позовом Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" до ОСОБА_1 про стягнення страхової суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 14 663, 40 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

7 грудня 2004 року ООД ВАТ НАСК "Оранта" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 14 663, 40 грн.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 лютого 2006 року дана справа провадженням закрита, у зв"явку зі смертю відповідача, а також не встановленням позивачем спадкоємців ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ООД ВАТ НАСК "Оранта"просить дану ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи і вивчивши матеріали справи, судова колегія вважає що скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини, які виникли між НАСК "ОРАНТА" та ОСОБА_1 Не допускають правонаступництва, при цьому не зазначивши саме на підставі якого пункту ч. 1 ст.205 ЦПК України суд вважає за необхідне закрити провадження по справі.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщин) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців).

Згідно ч.1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Частина 4 цієї статті вказує, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого та нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. Роздільнянською державною нотаріальною конторою надано довідку про те що, після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрита спадкова справа. Спадщину прийняла дружина померлого ОСОБА_2. 12.2005 року на ім"я ОСОБА_2 Роздільнянською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади та автомобіль за реєстрами № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.с.158).

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції не вказав мотивів, з яких дійшов висновку про закриття провадження у справі, і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу, чим порушив вимоги ст.ст. 210, 212, 213 ЦПК України.

Крім того, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права ст.ст. 203, 204 ЦПК України, не відновляючи провадження по справі, приймає рішення про закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи НАСК "ОРАНТА" не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що призвело до позбавлення НАСК "ОРАНТА" процесуальних прав передбачених ст.27 ЦПК України, а саме: брати участь у судовому засіданні, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, давати пояснення та інше. При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно, повно та об"єктивно не перевірив обставини справи у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а тому висновки суду та встановлені обставини не відповідають дійсності і не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Ухвала суду від 23.02.2006 року не відповідає вимогам ст.ст.210, 213, 214 ЦПК України, тому вона підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" задовольнити, ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 лютого 2006 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з моменту її проголошення.