КОПІЯ
Цивільна справа № 2-1247-10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22 червня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Запорожець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач пред’явила позов до відповідача про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення, посилаючись на протиправне заниження відповідачем розміру відповідних виплат, чим порушено права позивача та ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача Алтухова О.А. проти позову заперечила.
Вислухавши позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач підпадає під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перебуває на обліку у відповідача, має право на отримання передбаченої ст.48 цього Закону щорічної допомоги на оздоровлення.
Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії 1 категорії, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням, виданим Київською облдержадміністрацією та вкладкою до нього.
Позивачеві відповідачем було виплачено компенсацію на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 90 грн., що підтверджується довідкою відповідача.
Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в ч.4 якої вказано, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується допомога у розміри п'яти мінімальних заробітних плат.
При вирішенні спору суд вважає безпідставним посилання відповідача про застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 відносно визначення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006 року).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Частиною 1 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій ( передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто правові підстави для зменшення розмірів виплат позивачам в даному випадку відсутні.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору, підлягає застосуванню ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Виходячи з наведеного вище, відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується допомога у розміри п'яти мінімальних заробітних плат .
Згідно ч.7 ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік ” в період виплати відповідачем коштів по цій справі (04.02.2010 року) мінімальна заробітна плата становила 869 грн.
Позивач згідно чинного законодавства має право на отримання вказаної компенсації за 2009 рік в розмірі 5 х 869 = 4345 грн. Фактично відповідачем було виплачено 90 грн. Сума недоплаченого розміру компенсації на оздоровлення позивачеві становить 4345 – 90 = 4255 грн.
Оскільки відповідачем всупереч вказаним нормам чинного законодавства було виплачено позивачеві компенсацію на оздоровлення за 2009 рік в заниженому розмірі, сума недоплати підлягає стягненню в судовому порядку.
При вирішенні справи суд також враховує невиконання відповідачем як суб’єктом владних повноважень приписів ст.ст.10,11 ЦПК України щодо доказування заперечень на позов.
Поряд з тим, суд вважає можливим поновити порушені права позивача шляхом покладення на відповідача обов’язку щодо виплати доплаченої щорічної суми допомоги на оздоровлення, оскільки для здійснення виплат за рахунок коштів державного бюджету необхідно у встановленому порядку уповноваженою усатновою здійснити відповідні нарахування.
Вирішуючи питання про належність відповідача, суд виходить із наступного.
Згідно ч.5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Позивач перебуває на обліку у відповідача, тому відповідачем по справі повинне бути саме управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації як орган, уповноважений здійснювати передбачені позовом виплати.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог. Недоплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача.
К еруючись ст.ст. 6, 19, 21, 22, 46, 55 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 27.11.2008 року, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 48, 63, 70 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік”, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо виплати на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в заниженому розмірі неправомірними.
Зобов’язати управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік із розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з врахуванням фактично виплаченої суми.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 15 грн.
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області на користь державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 105 грн.
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис М.В.Кравченко
З оригіналом згідно. Суддя: