Справа № 11а-2117 /2006 р. Категорія ч.І ст.263 КК України

Головуючий у 1 інстанції: Олєщенко Л.Б. Доповідач Єстєніна В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Галатіна О.М.

суддів: Єстєніної В.В., Кравченко В.Г.

з участю:

прокурора Красної" К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Донецька від З травня 2006 року, яким    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимого, зареєстрованого в м. Донецьку АДРЕСА_1, засуджено за ч.І ст.263 КК України до позбавлення волі строком 2 роки.

Стягнуто з засудженого судові витрати на користь НДЕЦ при УМВС України в Донецькій області в розмірі 117 грн.70 коп.

ОСОБА_1 вироком суду визнано винним в тому, що він 15 лютого 2006 року о 14-00 год, знайшовши біля контейнера на ринку „ Мирний" в м. Донецьку целофановий пакет, в якому знаходилися 50 патронів калібру 5.6 мм, переніс їх додому на АДРЕСА_1 в м. Донецьку, де незаконно зберігав, а о 13-00 год. 14 березня 2006 року, забравши патрони, з метою їх збуту пішов на АДРЕСА_2. О 13-30 год. того ж дня на перехресті вулиць Одеської та Жуковського ОСОБА_1 було затримано, доставлено в райвідділ міліції, де у нього було виявлено та вилучено 50 патронів калібру 5.6 мм, які згідно висновку балістичної експертизи є штатними бойовими припасами, що придатні для пострілів.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду змінити та пом'якшити

призначене йому судом покарання, взявши до уваги те, що він, перебуваючи на

свободі після звільнення з місць позбавлення волі, працював, характеризується

позитивно, про те, що патрони є бойовими припасами не здогадувався.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав принесену апеляцію, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає за таких підстав.

Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року з наступними змінами взяв до уваги характер скоєного злочину, ступінь його тяжкості - згідно ст.. 12 КК України вчинений ОСОБА_1 злочин є середньої тяжкості; щиросердне розкаяння засудженого, що суд визнав обставиною, що пом'якшує відповідальність винної особи; дані про особу засудженого : раніше неодноразово

судимий, характеризується позитивно, а тому, на думку колегії суддів, обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання в межах мінімального строку позбавлення волі, передбаченого санкцією Закону, відповідно до якого його визнано винним.

Підстав для подальшого пом'якшення призначеного покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст., ст. 365-366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 відхилити; вирок Ленінського районного суду м. Донецька від 3 травня 2006 року щодо нього залишити без зміни.