Справа № 11а- 2106 /2006 р. Категорія ч.І ст.115 КК України

Головуючий у 1 інстанції: Рогова Т.Д. Доповідач Єстєніна В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Галатіна О.М.

суддів: Єстєніної В.В., Кравченко В.Г.

з участю:

прокурора Красної К.О.

захисника ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_1 розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   в  місті   Донецьку  справу   за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 7 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимого,

не працюючого, зареєстрованого в м. Дружківка

АДРЕСА_1, засуджено за ч.І ст.115 КК України до позбавлення волі строком на 11 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 2500 грн. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Вироком суду засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він о 00-30 год. 1 січня 2006 року після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_2 в м. Дружківка, де мешкали ОСОБА_3,ОСОБА_4 під час сварки, що виникла між ним та ОСОБА_7 на грунті ревнощів, з метою позбавлення життя навмисно наніс останньому не менш ніж 30 ударів кухонним ножем в обличчя, живіт, груди та спину, а коли ОСОБА_7 впав, навмисно наніс тому декілька ударів ногами по тілу, заподіявши тілесні пошкодження у вигляді сліпого проникнутого колото-різаного поранення правої половини грудної клітини та живота з пошкодженням пристінкової плеври, правого купола діафрагми та шлунку, крововилив в праву плевральну порожнину, крововилив в черевну порожнину та витікання шлунку в неї, сліпого проникнутого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини справа з пошкодженням тільки пристінкової плеври, колото-різаної рани верхньої губи, лівого надпліччя , численні колото-різані непроникнені поранення передньої поверхні грудної клітини, неприникнене колото-різане поранення шиї та живота зліва, задньої поверхні грудної клітини зліва, З колото-різаних поранень правого плеча і лівого зап'ястка, насічки шкіри підборіддя, садна лоба та лівого стегна, садна колінних та гомілковостопних суглобів, від яких ОСОБА_7 помер не місці.

Смерть ОСОБА_7 настала від сукупності колото-різаних поранень шиї, обличчя, лівого надпліччя, кінцівок, груди та живота, що супроводжувалися масивною крововтратою.

В апеляціях:

·   засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду скасувати, як незаконний або пом'якшити призначене йому судом покарання, посилаючись на те, що ОСОБА_7 спровокував його вчинити цей злочин свою непристойною поведінкою, намагаючись вступити у статеві стосунки з його співмешканкою на його очах; на його заперечення з цього приводу, вдарив його, а потім, взявши ножа, намагався вдарити його і ножем. Він цей ніж забрав у потерпілого, поранивши при цьому руку, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи, після чого вдарив того ножем у живіт і у спину. Чи наносив потерпілому ще удари ножем та чи бив того ногами він не пам'ятає;

·   захисник засудженого, адвокат ОСОБА_5, також просив вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, пом'якшити призначене тому покарання, посилаючись на те, що злочин було спровоковано самим потерпілим. Суд при призначенні покарання цю обставин до уваги не взяв, як не взяв до уваги і показання засудженого про фактичні обставини скоєння злочину, які нічим не спростовані, а навпаки , підтверджуються доказами, що досліджені в судовому засіданні, зокрема, висновками судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7 та самого засудженого.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали принесені ними апеляції та просили вирок суду змінити і пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання; прокурора, який з принесеними апеляціями не погодився; дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає апеляції засудженого та його захисника такими, що заслуговують на увагу за таких підстав.

Відповідно до вимог п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року „ Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як свідчить вирок суду, призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції обгрунтовано взяв до уваги те, що скоєно тяжкий злочин, у стані алкогольного сп'яніння, останню обставину суд визнав відповідно до вимог ст..67 КК України обставиною, що обтяжує покарання; що злочин ним скоєно вперше, що за місцем проживання характеризується посередньо, що має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що на правильне вирішення питання про розмір покарання, яке має бути призначено засудженому, суттєво впливає і та обставина, що злочин було спровоковано віктимною поведінкою самого потерпілого, що також обов'язково має бути взято до уваги як обставина, що пом'якшує покарання.

Отже, за наведених підстав колегія суддів вважає, що призначене судом покарання засудженому ОСОБА_1 повинно бути пом'якшене. Керуючись ст., ст.,365-366 КПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5 задовольнити повністю; вирок Дружківського міського суду Донецької області від 7 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, вважати його засудженим за ч.І ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 9 років.

В решті частини вирок суду залишити без зміни.

Судді:-