Справа № 11а- 2036 /2006 р. Категорія ч.І ст. 121 КК України

Головуючий у 1 інстанції: Поляком С.А. Доповідач Єстєніна В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: Галатіна О.М.

суддів : Єстєніної В.В., Кравченко В.Г.

з участю:

прокурора Красної К.О.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1 на вирок    Єнакіївського міського суду Донецької

області від 14 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше не судимого на підставі ст..89 КК України, пенсіонера, інваліда 3 групи, зареєстрованого в м. Єнакієве АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 1ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 2000грн

63 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. - моральної шкоди

Стягнуто з  ОСОБА_1  на користь місцевого  бюджету м.  Єнакієве

2001грн.48 коп. - витрати на стаціонарне лікування потерпілого.

Вироком суду засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 14

липня 2005 року о 22-00 год. біля першого під'їзду дома АДРЕСА_2 в м.

Єнакієве у сварці, що раптово виникла між ним та потерпілим ОСОБА_2

через те,  що  останній  відправляв природні  потреби  в розруйнованій будівлі

поштового відділення НОМЕР_1, яке засуджений охороняв, з метою заподіяння тілесних пошкоджень навмисно вдарив останнього ножем в черевну порожнину, заподіявши колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням товстої кишки, лівої нирки, тобто - тяжкі тілесні пошкодження.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду скасувати, як

незаконний, а справу повернути на додаткове розслідування, замінивши запобіжний захід на підписку про невиїзд. ОСОБА_1. наполягає на тому, що інкримінований йому злочин не вчиняв, про що підтвердила і свідок ОСОБА_1 - його дружина. Інші докази його вини, крім показань потерпілого і свідка ОСОБА_3, по справі відсутні.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав принесену ним апеляцію в повному обсязі, наполягаючи на тому, що до вчиненого злочину не має ніякого відношення, а тому засуджений незаконно, а крім того : суд при обрані покарання не взяв до уваги , що йому майже 70 років, він є інвалідом, переніс інфаркт, зараз страждає на хворобу легенів, а тому відбування покарання в

місцях позбавлення волі становить загрозу для його життя; прокурора, який з апеляцією засудженого не погодився; дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні, апеляція засудженого -частковому задоволенню за таких підстав.

Незважаючи на те, що засуджений ОСОБА_1. категорично заперечує скоєння ним інкримінованого злочину, його винуватість у вчиненні цього злочину повністю доведена сукупністю узгоджених між собою, взаємодоповнюючих, допустимих та достатніх доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_2 категорично, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні наполягав на тому, що ножове поранення в живіт йому заподіяв саме ОСОБА_1., конфлікт виник через сварку, що сталася між засудженим та свідком ОСОБА_3 При цьому, ОСОБА_1 спершу намагався вдарити ножем ОСОБА_3 О., але той відбив удар, після чого засуджений вдарив його обухом ножа по голові, а вже потім - лезом ножа в живіт, від чого він -потерпілий, втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_3 на досудовому слідстві дав аналогічні показання, підтвердивши їх на відтворенні обставин скоєного злочину, а при проведенні впізнання з його участю вказав на засудженого, як на особу, яка заподіяла потерпілому ОСОБА_2 ножове поранення.

( а. с. 18-19,20-21 ,27-29)

Аналогічним чином фактичні обставини по справі в судовому засіданні пояснив і свідок - очевидець ОСОБА_4 При цьому, останній наголосив на тому, що тілесні пошкодження потерпілому заподіяв саме засуджений ОСОБА_1., якого свідок добре знає, як свого сусіда.

Свідок ОСОБА_5 дала аналогічні показання, пояснивши про те, що фактичні обставини скоєного злочину їй стали відомі від ОСОБА_4

Характер, локалізація та ступінь тяжкості тілесних пошкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_2 встановлено висновком судово-медичної експертизи, згідно якого останньому дією колото-ріжучого предмета в зазначені строки було заподіяно проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням товстої кишки, лівої нирки, крововиливом в черевну порожнину, тобто - тяжкі тілесні пошкодження, як небезпечні для життя та здоров'я .

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи це поранення могло бути заподіяно при обставинах, на які вказував свідок ОСОБА_3 при відтворення події злочину з участю останнього.

( 39-40, 44-45 )

Таким чином, сукупність наведених доказів обгрунтовано взяті судом до уваги, як неспростовні докази винуватості засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкриміновано йому злочину.

Обгрунтовано суд дав критичну оцінку і показанням свідка ОСОБА_1 -дружини засудженого, яка пояснювала про те, що засуджений непричетний до заподіяння тілесних пошкоджень потерпілому, бо в цей час перебував вдома, оскільки ці показання повністю спростовуються сукупністю наведених вище доказів.

Юридична оцінка скоєному засудженим ОСОБА_1 злочину судом дана правильно і сумнівів у колегії судів не викликає.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання в достатній мірі не взяв до уваги обставини, що пом'якшують відповідальність останнього та дані, що характеризують його особу : засуджений є людиною похилого віку, досяг майже 70 років, є інвалідом З групи, переніс інфаркт і страждає згідно медичних документів хронічними хворобами;раніше не судимий; скоєння злочину передувала неправильна поведінка самого потерпілого та свідка ОСОБА_3, що і спровокувало ОСОБА_1 на скоєння злочину.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, тобто - застосувати до нього вимоги ст.. 75 КК України

Цивільний позов судом розв'язано правильно, оскільки підстави та розмір заявленого цивільного позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст., ст.. 365-366 КПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково; вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 14 квітня 2006 року щодо нього змінити, вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.І ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ст..75 КК України від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки.

На підставі ст..76 КК України покласти на ОСОБА_1 зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої служби.

В решті частини вирок суду залишити без зміни.