ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2007р. | м.Київ | № 28/475-А |
за позовом державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком”
про стягнення 25313,25 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.
За участі представників сторін:
від позивача: Шкоропад О.В. –держ.под.інсп., дов. № 334 від 17.10.06р.
від відповідача: не з”явився
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.01.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи :
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком” про стягнення заборгованості в сумі 25313,25 грн.
Позивач зазначає, що зазначений борг утворився у відповідача на підставі самостійно узгоджених зобов’язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток які у встановлені законом строки сплачені не були.
Позивач вказує, що ним були вжиті всі заходи щодо стягнення податкового боргу, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», зокрема, були виставлені податкові вимоги № 1/3701 від 12.10.04 року та №2/4411 від 07.12.04 року.
Підсумовуючи викладене, позивач просить на підставі пп.. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»стягнути з відповідача заборгованість в примусовому порядку на рахунок його активів.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах не виконав. В судові засідання представник відповідача не з’явився, заперечень на позовну заяву не надав.
Розглянувши подані докази і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд -,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультиком»(далі ТОВ «Мультиком») зареєстроване Жовтневою районною державною адміністрацією у м. Києві 06.07.2001 р. свідоцтво №09279, код ЄДРПОУ 31456747.
За період з 2004 року по 2005 рік ТОВ «Мультиком»подано до державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (далі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) податкові декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість.
ТОВ «Мультиком»у визначеному законодавством порядку, самостійно задекларувало свої податкові зобов’язання та подало до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва податкові декларації з податку на прибуток за 2004 рік, за 1 квартал 2005 року, за 3 квартал 2005 року та 2005 рік визначивши зобов’язання в розмірі 15 454,22 грн. та податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень, березень 2005 року визначивши зобов’язання в розмірі 9 859,03 грн. (копії декларацій за зазначений період знаходяться в матеріалах справи).
З матеріалів справи вбачається, що самостійно визначені в деклараціях суми зобов’язань по податку на прибуток та податку на додану вартість не були сплачені в повному обсязі та станом на день розгляду справи сума заборгованості складає 25 313,25 грн.
Існуюча заборгованість підтверджується також витягами з облікових даних платника податків.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі по тексту Закон).
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпункт 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).
Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).
Відповідно до пп. 6.4.2 п. 6.2 ст. 6 Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Виконуючи визначену норму Закону, в зв'язку з несплатою податкового зобов'язання 12.10.04 року позивач надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3701 яка отримана відповідачем.
07.12.2004 року ДПІ у Солом’янському районі м. Києва направив відповідачу другу податкову вимогу № 2/1138 Друга податкова вимога повернулась без вручення та була розміщена на дошці податкових оголошень (докази в матеріалах справи).
Зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу на момент звернення позивача до суду не відбулась.
Відповідно до п.п. 1.6, 1.7 ст. 1 Закону примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Активи платника податків –кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.
Відповідно до зазначених норм та користуючись правом передбаченим п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як встановлено в ході судового розгляду, відповідач самостійно узгодив суми податкових зобов’язань зазначивши їх в деклараціях, сплату узгоджених зобов’язань у встановлені строки в повному обсязі не провів; податкових вимог не оскаржував; наявність боргу не заперечив, доказів сплати боргу до бюджету не надав.
За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 21, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мультиком” (код ЄДРПОУ 31456747, 03056, м.Київ, вул. Індустріальна, 27, р/р 26007650052201 в Харківській філії АКБ “Київ” МФО 320810) на користь Держави суму податкового боргу в розмірі 25323,25 грн., в тому числі:
- з податку на прибуток в розмірі 15454 (п'ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) грн. 22 коп. на р/р 31111009600010, код 11021000, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019;
- з податку на додану вартість в розмірі 9859 (дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 03 коп на р/р 31113029600010, код 14010100, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019;
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя | О.С. Копитова |