Судове рішення #971753
28/492-А

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34


 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16.02.2007р.


№ 28/492-А

за позовом          державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва   

до                    товариства з обмеженою відповідальністю «Брама»

про                    стягнення 25 420,83 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання  Ільмухіній Т.Ф.


Представники сторін:

від позивача:                    Шкоропад О.В. –ст. держ. под. інсп., дов. № 178 від 08.11.05р.

від відповідача:          не з’явились


Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.02.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.


Обставини справи :


Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Брама»про стягнення заборгованості в сумі 25 420,83 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що під час проведення комплексної документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства встановлено порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», Постанову Кабінету Міністрів  України «Про застосування порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», рішення Київської міської ради «Про введення податку з реклами в м. Києві»та методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Кабінетом міністрів України та виявлено несплату самостійно визначеного зобов’язання по комунальному податку.

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу за порушення чинного законодавства визначені суми податкових зобов’язань.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на п.3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідно до якого, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, в судові засідання не з’являвся.

Ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, зокрема за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію та довідці головного управління статистики, однак відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому засіданні не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи господарський суд -,




ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама»(далі ТОВ «Брама»), зареєстроване Жовтневою районною державною в м. Києві адміністрацією 07.09.1995 року, код ЄДРПОУ –23516692.

Державною податковою інспекцію у Солом’янському районі м. Києва (далі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) проводилась комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Брама»за період з 01.01.2002 року по 01.01.2005 року, за результатами якої 11.04.2005 року складено акт №41/23-0311/23516692.

Під час перевірки виявлені порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.2, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Постанови Кабінету Міністрів  України «Про застосування порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», п.6.1.1 рішення Київської міської ради народних депутатів «Про введення податку з реклами в м. Києві», п. 17 методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої кабінетом міністрів України, а саме заниження податку на прибуток в сумі 15 000,00 грн., заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 698,51 грн., несплата комунального податку в сумі 887,50 грн., не відшкодування збитків завданих підприємству в результаті пошкодження довіреностей в кількості 6 штук в розмірі 42,00 грн., не подання розрахунку з податку на рекламу за 4 квартал 2004 року., несплата в повному обсязі орендної плати за оренду державного майна в розмірі 1 130,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 11.04.2005 року винесені наступні податкові повідомлення –рішення:

-          №0000472303/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 22 500,00 грн. ( в тому числі: 15 000,00 грн. за основним платежем, 7 500,00 –штрафні санкції);

-          №0001101701/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 1 040,32 грн. (в тому числі 698,51 грн. –за основним платежем, 334,17 грн. –штрафні санкції та 7,64 грн. –пеня);

-          №000154230/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання за шкоду заподіяну підприємству в розмірі 42,00 грн.;

-          №0001522312/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з реклами в розмірі 170,00 грн.;

-          №0001532312/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по орендній платі за оренду державного майна в сумі 1 130,00 грн.

Крім того, 15.11.2005 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0017231520/0, про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

Вказані податкові-повідомлення рішення отримані відповідачем особисто.

Також, ТОВ «Брама»у визначеному законодавством порядку, самостійно задекларувало свої податкові зобов’язання та подало до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва податкові розрахунки з комунального податку за січень, лютий та березень 2005 року на суму 887,50 грн. (копії розрахунків за зазначений період знаходяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що самостійно визначені в розрахунках суми зобов’язань по комунальному податку не були сплачені в повному обсязі та станом на день розгляду справи сума заборгованості складає 442,22 грн.

Заборгованість  відповідача зменшилась за рахунок існуючої переплати (в тому числі по податку на прибуток в сумі 75,10 грн., по податку на рекламу в розмірі 0,61 грн.) та часткового погашення податкового зобов’язання (в тому числі по комунальному податку в розмірі 443,28 грн.) та становить 25 420,83 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі по тексту Закон).

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону сума податкових зобов’язань, узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк являється податковим боргом.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5  Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно  пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення  зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. (пп.5.2.2).

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (пп.5.2.3).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.5.2.4).

Також, відповідно до пп. 5.2.5 платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Жодних доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму боргу матеріали справи не містять і таким чином визначені в них зобов'язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Виконуючи визначену норму Закону, в зв'язку з несплатою податкового зобов'язання позивач надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/1629 від 25.05.05 року яка отримана відповідачем.

ДПІ у Солом’янському районі м. Києва направила відповідачу другу податкову вимогу № 2/1924 від 05.07.2006 року яка повернулась без вручення та була розміщена на дошці податкових оголошень (докази в мете ралах справи).

Зазначені податкові вимоги, відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Отже, на день прийняття постанови, загальний податковий борг відповідача перед бюджетом становить 25 420,83 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою про стан заборгованості боржника, витягами з облікових даних платника податків.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення пені, оскільки відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання вважається податковим боргом.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –


ПОСТАНОВИВ:


Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариств з обмеженою відповідальністю «Брама»(03058, м. Київ, вул. Індустріальна, 38, к. 211 код ЄДРПОУ 23516692) на користь Держави:

-          на р/р 31111009600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) суму заборгованості по податку на прибуток підприємств в розмірі 22 594 (двадцять дві тисячі п’ятсот дев’яносто чотири) грн. 90 коп.

-          на р/р 33216827600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010100) суму заборгованості по податку з реклами в розмірі 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 39 коп.

-          на р/р 31115102600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080600) суму заборгованості за шкоду заподіяну підприємству в розмірі 42 (сорок дві) грн.

-          на р/р 33215828600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010200) суму заборгованості по комунальному податку в розмірі 442 (чотириста сорок дві) грн. 22 коп.

-          на р/р 33211800600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010101) суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1040 (одна тисяча сорок) грн. 32 коп.

-          на р/р 31319317600010 (одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22080300) суму заборгованості по орендній платі в розмірі 1130 (одну тисяча тридцять) грн.



Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.







            Суддя

О.С. Копитова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація