ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2007р. | № 28/414-А |
за позовом державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва
до приватного підприємства «Патерсон», м. Київ
про стягнення 2 440,57 грн..
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.
За участю представників сторін:
від позивача: Шкоропад О.В., ст. держ. под. інсп., дов. № 334 від 17.10.06 року
від відповідача: не з’явився
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.02.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва звернулась з позовом до приватного підприємства «Патерсон»про стягнення заборгованості в сумі 2 440,57 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, було виявлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв тютюнових виробів».
13.02.2007 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, оскільки під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 2 120,57 грн. З урахуванням заяви позов заявлено про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 320,00 грн.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, в судові засідання не з’являвся.
Розглянувши подані докази і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд -,
ВСТАНОВИВ :
22.05.06 року державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва (надалі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності універсаму розташованого за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 25 і який належить приватному підприємству «Патерсон»(далі «Патерсон»).
Під час перевірки виявлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв тютюнових виробів», а саме реалізовувались алкогольні напої без марок акцизного збору встановленого зразку та виявлено відсутність оригіналу торгового патенту.
Вказані порушення зафіксовані актом перевірки № 2658-2329/23-10-32824928 від 22.05.06 року.
На підставі зазначеного акту перевірки 30.05.06 року позивачем прийнято рішення № 0002402310/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2120,57 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0002412310/0, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 320,00 грн.
Не погодившись з результатами перевірки відповідач звертався зі скаргою до Держаної податкової адміністрації в місті Києві. за результатами оскарження спірні податкові рішення залишені без змін, а скарга відповідача без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сума штрафних санкцій визначених в рішенні № 0002402310/0 (за порушення чинного законодавства під час реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразку) відповідачем під час розгляду справи сплачена і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 320,00 грн. (штрафні санкції за відсутність оригіналу патенту).
Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Відповідно до п 1 ст. 2 зазначеного закону торговий патент визначається як державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 3 закону встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. (ч.2)
Під пунктами продажу товарів слід розуміти, зокрема магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; (п.1 ч.3 ст.3 Закону).
Порядок використання торгового патенту передбачений ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Зокрема зазначено, що торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.
Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду (п. 1 ст. 7).
Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту. Передача торгового патенту іншому суб'єкту підприємницької діяльності або іншому структурному (відокремленому) підрозділу суб'єкта підприємницької діяльності не дозволяється (п. 2 ст. 7).
Під час судового розгляду встановлено, що на момент проведення перевірки в універсамі розташованого за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 25 відсутність торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності, оригінал якого знаходився в офісі, що підтверджується актом перевірки, і в силу викладеного вище є порушенням порядку використання торгового патенту передбаченого ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, встановлюється абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону в вигляді штрафу у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. (п.4 ст.3 Закону)
Вартість торгового патенту за календарний місяць на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень (ч.2 п.4 ст.3 Закону).
Враховуючи той факт, що в ході перевірки встановлено порушення використання торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності, сума штрафних санкцій складає: 1* 320= 320.
Як убачається з матеріалів справи саме в такому обсязі і застосована до позивача сума штрафних санкцій спірним рішенням.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ .
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції, серед інших, виконують такі функції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Доказів щодо добровільної сплати штрафних санкцій в повному обсязі та у встановлені строки матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 23, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Патерсон»(м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32824928, з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Держави (р/р № 31113104600010, код платежу –23030100; одержувач: ВДК у Солом’янському районі м. Києва, код одержувача –26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019) суму заборгованості в розмірі 320 (триста двадцять) грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.С.Копитова