ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2007р. | м.Київ | № 28/284-А |
за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
до державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Царук І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Стовбир О.О., представник за довіреністю № ГО-07/33 від 12.04.07 року
від відповідача: не з’явився
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.07.2007 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000822200/0 від 07.11.2006 року, №0000822200/1 від 04.12.2006 року та №0000822200/2 від 08.02.2007 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про неправомірність заниження Херсонською філією позивача в 2003-2004 роках сум валового доходу від страхової діяльності на суму валових внесків за договорами перестрахування з резидентами та нерезидентами.
При цьому позивач посилається на наступне.
Херсонська філія позивача не є юридичною особою і не може виступати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності. Відтак, Херсонська філія позивача не може безпосередньо сплачувати перестрахувальну премію за договорами перестрахування ризиків за договорами страхування, укладеними позивачем в особі його Херсонської філії з перестраховиками-нерезидентами. Отже, кошти, призначені для виплати перестраховикам-нерезидентам перераховувались Херсонською філією позивача до його головного офісу. Після фактичної сплати позивачем перестрахової премії Херсонська філія позивача правомірно зменшувала свій валовий дохід на суму відповідних страхових премій.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірні рішення ґрунтуються на нормах законодавства України та підтверджується фактичними обставинами справи. Підсумовуючи свої заперечення, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
При цьому відповідач зазначає, що під час проведення перевірки встановлено безпідставне заниження Херсонською філією валового доходу від страхової діяльності за період який перевірявся, внаслідок того, що філією зменшено об’єкт оподаткування від страхової діяльності на частку страхових платежів, перерахованих ЗАТ «Страхова група «ТАС» на підставі розпоряджень цієї юридичної особи, які не можуть вважатися страховими платежами ,сплаченими за договорами перестрахування, оскільки не відповідають вимогам ст. 12 Закону Країни «Про страхування».
Підсумовуючи свої заперечення, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, в судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав. Про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.
За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В С Т А Н О В И В :
В період з 29.09.2006 року по 19.10.2006 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні (далі –відповідач) проведено виїзну планову перевірку Херсонської філії ЗАТ «Страхова група «ТАС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року.
За результатами перевірки відповідачем 26.10.2006 року складено Акт №3218/22-0/25775311ДСК.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого Херсонською філією позивача було занижено податок на прибуток страховика в 2003-2004 р.р. в сумі 4548,00 грн.
Зокрема атом перевірки встановлено, що Херсонська філія ЗАТ «Страхова група «ТАС»у періоді з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року. зменшувало свій дохід від страхової діяльності на суму страхових платежів на користь пере страховиків без фактичного здійснення операцій перестрахування.
На підставі акту перевірки, 07.11.2006 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822200/0, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток страхових організацій в розмірі 6 846,00 грн. (в тому числі 4 548,00 грн. –основний платіж, 2 316,00 грн. –штрафні санкції).
Не погодившись з результатами оскарження Херсонська філія позивача зверталась зі скаргами до державної податкової інспекції у м. Херсоні, державної податкової адміністрації в Херсонській області, Державної податкової адміністрації України
За результатами оскарження в адміністративному порядку прийнятого за висновками акту перевірки повідомлення –рішення скарги позивача залишені без задоволення, відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення № 0000822200/1 від 04.12.2006 року, № 0000822200/2 від 08.02.2007 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.
Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.
Підпунктом 3.1 пункту 3 Порядку складання декларації про доходи страховика, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №22 від 16.01.1998 року, встановлено, що з метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих у перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філії, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку що не мають статусу юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що сума, на яку було зменшено валовий доход Херсонською філією ЗАТ «Страхова група «ТАС», перерахована головному офісу ЗАТ «Страхова група «ТАС»” філією у зв’язку з перестрахуванням страхового ризику.
Відповідно до п.1.2 Положення про Херсонську філію Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», затвердженого Загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 16.04.2005 року), Херсонська філія позивача є територіально відокремленим підрозділом юридичної особи ЗАТ «Страхова група «ТАС», діє від імені товариства в межах повноважень, передбачених статутом Товариства та цим Положенням.
Оскільки Херсонська філія ЗАТ «Страхова група «ТАС»здійснює свою діяльність від імені юридичної особи та в межах повноважень, якими вона наділена головним офісом, вона має право здійснювати перестрахування як структурний підрозділ і у зв’язку з цим має право зменшувати свій валовий дохід.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частин своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика), резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика.
Згідно зі ст. 2 Закону України „Про страхування” страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України „Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Згідно з розділом І Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затвердженого наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 12.03.94 №13 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.94 за №100/309, страховики мають право створювати філії та інші відокремлені підрозділи, що здійснюють свою діяльність тільки на території України відповідно до чинного законодавства України. При цьому дирекція страховика –це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане дирекції загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями. Страховик несе повну відповідальність за діяльність своїх філій та інших відокремлених підрозділів, організовує контроль за страховими операціями філій та відокремлених підрозділів.
Тобто, згідно чинного законодавства України відокремлені підрозділи Позивача (страховика) не мають статусу юридичної особи, тому вони не підпадають під термін «страховик»у розумінні чинного законодавства.
Юридичною особою є ЗАТ «Страхова група «ТАС», яке здійснює господарську (страхову) діяльність як самостійно так і через свої відокремлені підрозділи, в тому числі через філії, які укладають договори від імені ЗАТ «Страхова група «ТАС»в особі уповноваженого представника на підставі довіреності юридичної особи.
Відповідно до чинного законодавства України страховик, що має філії та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, є єдиним власником всього доходу, отриманого відокремленого відокремленими підрозділами. Враховуючи положення статті 95 ЦК України для провадження страхової діяльності через свої відокремлені підрозділи страховик має право передавати підрозділам майно та кошти. Підрозділи у визначеному порядку перераховують частину отриманих від діяльності коштів (страхових премій) до головного офісу юридичної особи.
Позивач протягом періоду, за який проводилась перевірка, як юридична особа –страховик, укладав договори перестрахування, за якими було перестраховано частину ризиків по договорам страхування, укладених ЗАТ «Страхова група «ТАС»в особі філії.
Херсонська філія позивача згідно розпоряджень перерахувала на рахунок ЗАТ «Страхова група «ТАС»кошти в розмірі 71 000,00 грн., суми страхових премій, перерахованих ЗАТ «Страхова група «ТАС»перестраховику за договорами страхування, укладеними ЗАТ «Страхова група «ТАС»в особі Херсонської філії. Такий порядок перерахування коштів був встановлений в ЗАТ «Страхова група «ТАС»згідно Порядку функціонування рахунків в системі ЗАТ «Страхова група «ТАС», затвердженого Головою правління ЗАТ «Страхова група «ТАС»26.03.2003.
Операції з перестрахування здійснює сам перестраховик –ЗАТ «Страхова група «ТАС», а не його структурні підрозділи. У зв’язку з цим суд вважає що перестрахування не може бути відокремлене від діяльності щодо страхування, оскільки вони пов’язані між собою об’єктом страхування та виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником. Позбавлення дирекції права врахування в податковому обліку її витрат щодо перестрахування призведе до порушення принципів системи оподаткування.
В податковому обліку Херсонська філія позивача, як окремий платник податку на прибуток, лише після фактичної сплати за Херсонську філію головним офісом згідно з договорами перестрахування частини страхових премій та отримання від головного офісу підтверджуючої інформації про сплату таких коштів, зменшувала свій валовий дохід на суму страхових премій, перерахованих перестраховику за договорами перестрахування. Тобто, зменшення валового доходу Херсонської філії позивача відбулось в результаті здійснення головним офісом за Херсонську філію операцій перестрахування у резидентів та нерезидентів ризиків по договорах страхування, укладених Херсонською філією від імені ЗАТ «Страхова Група «ТАС».
В свою чергу позивач (як юридична особа) не зменшував свій валовий дохід від страхової діяльності, оскільки договори страхування були укладені не головним офісом (юридичною особою), а його відокремленим підрозділом. При цьому, перестрахування проводив страховик, а не Херсонська філія ЗАТ «Страхова група «ТАС»(підрозділ юридичної особи).
Згідно зі ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються будь-які витрати з страхування, включаючи кредитні та інші комерційні ризики платника податку.
Окрім того, здійснення операції по перестрахуванню в іноземній валюті нерезидентом за нормами банківського законодавства дозволяється лише за банківським рахунком юридичної особи, тому Херсонська філія в будь-якому випадку несе витрати через головний офіс юридичної особи.
Суми часток страхових платежів, які надходили від Херсонської філії, в податковому обліку головного офісу ЗАТ «Страхова група «ТАС»згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не відображались. Одночасно Херсонська філія, перераховуючи головному офісу ЗАТ «Страхова група «ТАС»суми страхових премій, які раніше головним офісом ЗАТ «Страхова група «ТАС»були передані у перестрахування, зменшувала свій валовий дохід від страхової діяльності.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає правомірним зменшення Херсонською філією позивача валового доходу філії від операцій страхування на суму перестрахових платежів перерахованих головним офісом за договорами перестрахування.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000822200/0 від 07.11.2006 року, №0000822200/1 від 04.12.2006 року та №0000822200/2 від 08.02.2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частина 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
В судовому засіданні 05.07.2007 року позивач подав заяву про покладення на нього судових витрат.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 17, 71, 94, 97, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні №0000822200/0 від 07.11.2006 року, №0000822200/1 від 04.12.2006 року та №0000822200/2 від 08.02.2007 року.
Судові витрати покласти на позивача.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя О.С.Копитова