|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
17.05.2007р. |
м.Київ |
№ 28/181-А |
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа -Нафта”
до державної податкової інспекції в Печерському районі м.Києва
про визнання рішення нечинним
Суддя Копитова О.С. При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.
За участю представників сторін:
від позивача: Антоненко В.В., предст., дов. № 12/01-07 від 12.01.07 року
від відповідача: Оверко І.І., держ. под. інсп., дов. №14/9/10-209 від 09.01.07 року;
Мельник В.Г., гол. держ. под. інсп., дов. № 1063/9/10-209 від 01.03.07 року
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа -Нафта” звернулось до суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №7512304/0 від 18.12.2006 року нечинним.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, вказує на те, що ДПІ у Печерському районі м.Києва перевищила свої повноваження і не мала права застосовувати штрафні санкції, оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб”єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, то законодавчими актами йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст.17 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, оскільки вказані повноваження є компетенцією органу, який видав ліцензію.
Підсумовуючи позов ТОВ “Альфа -Нафта” просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, в своїх запереченнях на позовну заяву зазначив, що механізм застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначається у порядку застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.03 року. Посилаючись на п. 6 зазначеного Порядку відповідач зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій , передбачених п. 2 цього порядку, може прийматися окрім керівника органу який видав ліцензію також і керівником (чи його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держкомстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
При цьому відповідач зазначає, що законодавець не ставить у залежність право керівника податкового органу виносити рішення про застосування фінансових санкцій від того чи саме він видавав ліцензію на право виробництва і торгівлі спритом етиловим, коньячним і плодовим.
Також відповідач вказує на те, що чинне законодавство зобов'язує виносити рішення про застосування штрафних санкцій за місцем реєстрації відповідного суб'єкта підприємницької діяльності, а оскільки позивач зареєстрований у державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва, тому відповідне рішення і було винесено саме відповідачем по справі.
Підсумовуючи свої заперечення відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, які з'явились в судове засідання, господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва 05.12.2006 року було проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Перевірка проводилась в магазині АЗС, що розташована за адресою: м.Київ, Бориспільське шосе, 24 км.
Відповідно до Акту перевірки, який було складено 06.12.2006 року №001910/265509072304, що в магазині АЗС тютюнові вироби реалізуються з полиць самообслуговування, що є порушенням ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
На підставі вказаного Акту 18.12.2006 року відповідачем було винесене Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №7492304/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700,0 грн.
Не погодившись з рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також засоби посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлюються Законом України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.95 року № 481/95-ВР (далі по тексту Закон).
Під роздрібною торгівлею розуміється - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування (стаття 1 Закону).
Відповідно до ст.14 вказаного Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
Ст.15-3 вказаного Закону встановлює обмеження щодо продажу алкогольних та тютюнових виробів. Так, забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, з полиць самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних напоїв).
Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні»ДПА України здійснює таку функцію, як безпосереднє виконання, а також організація роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної з прийняттям заходів щодо боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів щодо вилучення та знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи перебували у незаконному обігу.
До функцій регіональних податкових органів належать здійснення контролю за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації та контроль за наявністю ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення до органів, які видають ці документи.
Тобто податкові органи можуть проводити позапланові перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства для реалізації повноважень, наданих податковим органам Законом України “Про державну податкову службу”. Крім цього, відповідно до повноважень податкових органів, наданих названим Законом, та в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, податкові органи повинні здійснювати контроль за зберіганням, транспортуванням, реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів і застосовувати згідно зі ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” фінансову санкцію у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідальність за порушення вимог ст.15-3, передбачена ст. 17 Закону, відповідно до якої порушення вимог статті 15-3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень.
Зазначені фінансові санкції і були застосовані відповідачем до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій 7492304/2/0 від 18.12.2006 року.
В ході судового розгляду позивач фактично не заперечував ні щодо факту встановленого податковим органом порушення, ні щодо розміру застосованих штрафних санкцій, позивач лише стверджував про відсутність у відповідача повноважень на прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки вказані повноваження є компетенцією органів, який видав відповідну ліцензію.
Господарський суд не погоджується з зазначеними твердженнями позивача в силу наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності встновлюються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90 року ( зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Стаття 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначає функції державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Серед цих функцій, зокрема визначено, здійснення в межах своїх повноважень контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону; марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.
Вказаним законом не передбачено надання повноважень щодо прийняття рішень в разі виявлення незаконного обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів виключно Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, який як і відповідні державні податкові інспекції входить до складу органів державної податкової служби.
При цьому суд враховує і той факт, що відповідно до частини третьої ст. 9 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" контроль за наявністю марок на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та на пачці (упаковці) тютюнових виробів під час їх реалізації здійснюють державні податкові інспекції, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ, а під час ввезення цих товарів на митну територію України -митні органи.
Також слід зазначити, що ст. 17 Закону України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” між іншим встановлює, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до Порядку застосування штрафних санкцій передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. 5).
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством (п.6)
За таких обставин відповідач застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства.
З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що дії відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства; актом перевірки зафіксовані порушення норм закону, допущені суб'єктом підприємницької діяльності; рішення про застосування фінансових санкцій прийняте повноважним на його прийняття органом, відповідно до обставин що склалися, є вірним по суті та підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність прийняття спірного рішення доведена відповідачем в повному обсязі, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Позивач не надав суду доказів спростовуючих висновки акту перевірки. Доводи позивача не приймаються судом в силу викладеного вище.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 23, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя О.С. Копитова