УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-68 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ГРАБОВИЙ П.С.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
КЕКУХ В.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 серпня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ДЕМИДЕНКА А.І.
суддів КЕКУХ ВФ..ШКРЕБАР.Д.
з участю прокурора ЗЛЕНКА О.В.
слідчого БАРЧЕНКО О.В.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Соснівського району м. Черкаси на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17 липня 2006 року, -
встановила:
Вказаною постановою суду відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, з-під варти його звільнено.
Обґрунтовуючи дане рішення, суд зіслався на похилий вік обвинуваченого, наявність інвалідності і І групи з приводу онкозахворювання, а також на щире його каяття, відсутність наміру ухилятись від слідства та суду, чи перешкоджати встановленню істини по справі і продовжувати злочинну діяльність.
В своїй апеляції прокурор просить скасувати таку постанову суду, зазначає, що 7.07.2006 р. щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що 5.07.2006 р. близько 9 год. ОСОБА_1 в приміщенні Черкаського обласного онкодиспансеру, що по АДРЕСА_1, на грунті раптово виниклих відносин умисно спричинив зав. відділенням ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
8.07.2006 р. обвинуваченого було затримано в порядку ст. 115 КПК України.
10.07.2006 р. строк затримання продовжено до 10 діб. <
17.07.2006 р. слідчий СВ Соснівського РВ міліції Барченко О.В. за згодою прокурора звернувся до суду з поданням про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу - взяття під варту.
Апелянт вважає необгрунтованим І постановлене судове рішення, пов'язане з відмовою у задоволенні подання та звільнення обвинуваченого з-під варти т. я. не було взято до уваги, що вчинений злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а також те, що він не визнає вини та перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини або вчинити повторний злочин проти життя та здоров'я персоналу медичного закладу.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, слідчого Барченко О.В., дослідивши всі надані матеріали, колегія суддів приходить до слідуючого.
Виходячи з конституційних положень, для взяття особи під варту необхідна мати місце сукупність підстав та умов, передбачених ст. ст. 148,150, ч. 1 ст. 155 КПК України.
Як вбачається з наявних матеріалів та матеріалів справи, що досліджувались в умовах нерозголошення даних досудового слідства, такої сукупності підстав та умов в справі не мається.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Між тим, виходячи з вимог ст. 155 ч. 1 КК України, взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Достовірні дані про те, що ОСОБА_1 буде ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі чи продовжуватиме злочинну діяльність, відсутні, а тому висновок апелянта в частині можливого вчинення обвинуваченим повторного злочину проти життя і здоров'я персоналу медичного закладу є непереконливим.
Судом 1 інстанції обґрунтовано враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, його похилий вік, відсутність попередніх судимостей, особливо, стан здоров'я, зумовлений онкозахворюванням.
Колегія суддів знаходить, що за таких обставин взяття обвинуваченого під варту і перебування його в умовах слідчого ізолятора призвело б до невиправданих страждань тяжко хворої людини, якою є ОСОБА_1.
Факт невизнання ним своєї вини, на що посилається апелянт, не може слугувати підставою для взяття обвинуваченого під варту чи визнати його особу як асоціальну.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обгрунтованість постанови суду та відсутність підстав для її скасування.
Також враховується і той факт, що орган досудового слідства не виконав вказівок суду 1 інстанції при продовженні 10.07.2006 р. затримання ОСОБА_1 до 10 діб. Тоді в постанові суду від зазначеного числа була вказана необхідність здобуття доказів, що зумовили б правильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 та характеризуючі, дані на нього.
Однак, станом на 17.07.2006 р., на день розгляду подання слідчого судом ця вказівка залишилась невиконаною.
Більш того, і на час розгляду апеляції орган досудового слідства не встановив ні мотивів злочину, ні доказів підтвердження кваліфікації дій, ні характеризуючих даних на ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Соснівського району м. Черкаси залишити без задоволення, а постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17.07.2006 р. щодо ОСОБА_1 про звільнення з-під варти, відмову в задоволенні подання слідчого Барченко О.В. та обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд - без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.Ф. Кекух